- Деталі
ВІДКРИТТЯ IV МІЖНАРОДНОГО ОРГАННОГО ФЕСТИВАЛЮ «LUCESK ORGANUM».
Валерія Бійо
- Деталі
Найнесподіваніші відтінки музичного звукопису від бароко до неоромантичної течії музики XX століття, найтонші нюанси людських станів та цілковитий альянс флейти та органу – все це об'єдналося у концерті «Магія флейти» заслуженого артиста України, соліста Національної філармонії України, лауреата міжнародних конкурсів Юрія Шутка(флейта) та титулярного органіста луцького Кафедрального костелу Петра Сухоцького. Можливості Короля інструментів відомі всім, а ось які вони у його молодшої сестри – флейти, луцькі глядачі зрозуміли цього незабутнього вечора 10 липня 2022 року у сакральних стінах цієї пам’ятки архітектури.
Як відомо, традиції сольних творів для духових інструментів особливо активно почали розвиватися у часи Й. С. Баха. У виконанні талановитого музиканта Ю. Шутка прозвучала божественна мелодія старовинного італійського танцю «Сиціліана» геніального композитора. Ніжний та дещо холоднуватий тембр флейти зробив її сум піднесеним, підкреслюючи пасторальний характер танцю.
Традиції свого батька продовжили сини Й.С. Баха, зокрема, Пилип Емануїл, якому належить сольна соната для флейти ля-мінор в 3-х частинах. Грайлива легкість, віртуозність, багатство прикрас та особливе відчуття стилю Ю. Шутка зачарувало слухачів в храмі.
Продовжив програму мініатюрний шедевр австрійського композитора Ф. Шуберта «Ave Марія». У майстерному виконанні Ю. Шутка та П.Сухоцького, надзвичайно зворушлива мелодія знайшла відгук в душі глядачів - як професійних музикантів, так і любителів музики.
Без сумніву, французька флейтова культура являє собою феномен надзвичайної яскравості, сили та глибини. Завдяки творчості Дебюссі, Ібера, Боззи, Массне та багатьох інших, яка була представлена на концерті, флейта засяяла усіма гранями музичної виразності. Справжньою перлиною стриманих емоцій, печалі, пластичної краси, ніжності і поезії концерту стала п’єса «Сірінкс» К. Дебюссі. Архаїчна мелодія для флейти соло, яка занурює в самі глибини первозданої природи, імітує звучання флейти Пана (сірінкс), написана як епізод смерті Пана в балетній сцені п'єси Мюрея «Психея».
Найніжніший голос флейти так чудово виводив усі ці прекрасні мелодії; цей чарівний Танець тіней з "Орфея та Еврідіки" Х. Глюка, де талановитий музикант майстерно передав всю чуттєво-виразну палітру флейти, це прозоре «Відображення» Е.Боззи, таку поетичну кантилену з «Роздумів» з опери «Таїс» Ж. Массне. Так чудово було це почути!
В Елегії на роковини смерті Т. Шевченка, яка була написана засновником української національної музики М.Лисенком, грамотно підібрані та виконані штрихи сприяли виразності виконання і правдивому відображенню змісту музики, а партія флейти дуже ніжно впліталася у співзвуччя органу.
В концерті Юрій Шутко таки продемонстрував протилежні грані флейтової музики, адже програма вечора показала здатність флейти однаково ефектно виглядати як у соло, так і в ансамблі з органом, різноманітну стилістичну та емоційну палітру музики для флейти, і, звичайно ж, віртуозність виконавців.
Окрема подяка ведучій концерту Юлії Єфімчук, яка своїм словом пробуджувала інтерес до музики та бажання її почути. Адже артистка пам’ятала про свою заповітну міссію: підготувати слухача до сприйняття музики, яка буде звучати. Символічно, що завершився концерт ліричним твором українського композитора Ф. Якименка під назвою «Ідилія». Чи це не те, про що мріють кожний український хлопчик та кожна дівчинка, кожна доросла людина в цей доленосний час в нашій рідній Україні.
Валерія Бійо
- Деталі
Найсердечніший день року — День святого Валентина. Святкувати його стало гарною традицією. Академічний камерний оркестр «Кантабіле» під керівництвом диригента, народного артиста Товія Рівця став, свого роду, «візитною карткою» Волині. Святкова концертна програма, сповнена світла та щемливого щастя кохання була представлена 14 лютого 2022 року у Палаці культури міста Луцьк.
В артистичному виконанні музикантів оркестру звучали романтичні, ліричні, жартівливі та драматичні оркестрові твори Й. Штрауса, В. Сапарова, А. П’яццоли, Л. Деліба, П.Чайковського, Ф. Шопена, Дж. Верді, Ж.Бізе, надаючи простір слухацькій фантазії і вражаючи творчу уяву.
Треба відзначити ведучу концерту – лауреатку премії імені Агатангела Кримського Оксану Єфіменко. Її чарівні поетичні рядки, багаторазово посилені музикою та дививижним відеорядом створили особливу атмосферу, яка торкалася самих глибоких душевних переживань.
Повний зал, всі затихли. І! Звук скрипок. Відкрив святковий вечір вишуканий концертний Вальс «Весняні голоси» Й. Штрауса з його чарівними мелодіями та натхненним темпераментом. Здавалось, що музика у виконанні чудового оркестру була подібна повітрю: така сама легка і невагома.
Витонченість колориту наступного твору «Вечірньої мелодії» В. Сапарова, посилювали ажурні пасажі струнних, які розцвічували барвистими гармоніями виразну мелодію. А у Вальсі Лео Деліба з балету "Коппелія" з його поетичною балетною, емоційно виразною музикою, Маестро Т. Рівець створив на сцені абсолютно дивовижний по витонченості та елегантності стилю та блиску номер.
Те хвилювання, яке виникає при спогляданні весняної природи, і радісне, приховане в глибинах душі, почуття надії на майбутнє було передане музикантами у чудесному поетичному образі «Проліска» з циклу «Пори року» П.Чайковського. Музично-емоційний відгук у глядачів викликав особливий колорит шумових музичних інструментів. Звучанням дзвіночків та трикутника, маракасу, з його характерним шелестінням, Сергій Майоров майстерно прикрашав мелодії, ритмічно супроводжуючи їх, надавав різноманітності звичному звучанню музичних творів, тим самим створюючи казкову чарівну атмосферу вечора.
Витончену романтичну фортепіанну мініатюру, сповнену ліризмом та меланхолією Вальс до-дієз мінор Ф. Шопена подарувала глядачам юна учасниця концерту, учениця Луцької музичної школи №1 ім.Ф.Шопена Тереза Верзун-Ролінгер.
Концерт прикрасила своєю участю чарівна Юлія Єфімчук — володарка чудесного ліричного сопрано та лауреат міжнародного пісенного конкурсу. Артистка порадувала всіх закоханих і знову запалила серця всіх розчарованих у Вальсі «Поцілунок» Луїджі Ардіті та в Пісеньці Джудітти з оперети Франца Легара «Джудітта».
В програмі концерту найвідоміші й улюблені танго, створені у різних куточках світу, де кожна композиція – це унікальна історія кохання, пристрасті, незабутніх емоцій та спогадів! Це історія, у якій лише дві дійові особи…Отже, подарунком для слухачів стало виконання оркестром Танго Карлоса Гарделя з к\ф «Аромат жінки», Танго Горана Бреговича, і Танго «Кумпарсіта» Херардо Матоса Родрігеса. Їх виконання відрізнялось блискучою віртуозністю, динамічними контрастами, тембровими оркестровими перекличками та загальною ансамблевістю звучання.
«Угорський танець №5» Й. Брамса – один із найпопулярниіших та ефектних творів композитора, неможливо було слухати байдуже, настільки воно було виконано яскраво та із запалом!
Приємним сюрпризом став виступ народного артиста Василя Чепелюка, який підкорив жіночі серця однією з самих найзнаменитіших арій для тенорів у світі «Серце красунь» з опери Дж. Верді «Ріголетто».
Незмінно викликала посмішки на обличчях глядачів Полька з трьома пострілами Й. Штрауса, адже жартівливий початок закладений у всіх творах великого віденця, який славився своєю невичерпністю на вигадки. Камерний оркестр майстерно передав ту легкість і повітряність, яка притаманна музичній природі творчості композитора.
А кульмінацією святкового концерту по праву стала музика антракту до IV дії з опери «Кармен» Ж.Бізе, де трагічна загибель Кармен показана на фоні святкової та тріумфальної народної сцени. Диригент зумів надати звуковому рішенню справді оркестрової забарвленості завдяки трактовці оркестру як симфонічного. Блискуче звучання оркестру заворожило вже у вступних акордах. А потім на прозорому фоні pizzicato струнних вступили перші скрипки із пристрасною і разом з тим тужливою мелодією.
Відчуття справжнього свята камерний оркестр «Кантабіле» створив у виконанні музики до драми «Арлезіанка» Фарандолі Ж. Бізе, підкресливши її яскравість, її міцну лікуючу масову пляску, що стверджує життя.
Ось і добіг кінця цей казковий вечір. Бажаємо улюбленому колективу подальших успіхів, процвітання, тільки творчих «хвилювань», вдалих, цікавих концертів та довголіття!
Валерія Бійо
- Деталі
Різдво – найголовніше свято літургійного календаря. Це час, сповнений радості, світла та любові, і, звичайно ж, особливої, прекрасної музики. Титулярний органіст Петро Сухоцький 16 січня 2021 року в Кафедральному костелі Святих Апостолів Петра і Павла в святковому концерті «Органна музика Різдва» створив неповторну атмосферу, яка занурила слухачів у традиції різних країн. Артистичне амплуа музиканта відзначене самобутністю, високою духовністю та майстерністю, а репертуар органіста включає органну музику різних епох. Своєю багаторічною, різносторонньою виконавською діяльністю, П. Сухоцький здобув визнання і любов слухачів, свідчення тому – повний аншлаг, зал був просто переповнений!
Ведуча концерту лауреатка літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського Оксана Єфіменко, зворушливою поезією, своїм художнім словом перенесла глядачів у дивовижну атмосферу, пронизану містичним світлом Різдва. Розпочала концерт сповнена захоплення і радості хоральна фантазія у формі фуги з циклу «Лейпцизькі хорали» «Прийди, святий Дух, Господь Бог». Зовсім іншу сферу органної творчості Й. С. Баха продемонстрував органіст у триголосній Пасторалі Фа-мажор для двох мануалів і педалі – поетичній ідилії народного стилю. Її світлий гармонійний колорит, прозора фактура, співучі мелодичні лінії, немов розцвічені сопілковою фігурацією м’якого малюнка зачарували глядачів.
Дух Різдва передав один із найвідоміших творів польського композитора, органіста та диригента Мєчислава Сужинського. Його «Коляда» була написана за мотивами старовинної польської колядки «Gdy się Chrystus rodzi». Відрізняючись академічною чіткістю, гра органіста П. Сухоцького водночас підкорювала теплотою та проникливістю.
Наступним номером стала віртуозна Токата соль-мажор композитора та органіста Теодора Дюбуа, яка є досить відомою не тільки у Франції, але і далеко за її межами. Французьку лінію продовжив сповнений романтичного звукоспоглядання, натхненності висловлювання та співучості Ноель (Різдво) з циклу «Візантійські ескізи» композитора та церковного органіста Анрі Мюле.
Особливе місце серед різдвяних пісень для українців та західного світу зайняв «Щедрик» М. Леонтовича. Тому родзинкою концерту стала «Колядка дзвонів» нідерландського композитора сучасності Герта ван Гоефа. Ця колядка є однією із найвідоміших святкових композицій, яка зачаровує публіку по всьому світу вже більше 100 років. Вона породила численну кількість каверів і стала різдвяною класикою у всьому світі. Найбільше її знають у англомовному варіанті – Carol of the Bells.
Апофеозом концерту стала Сюїта № 2 видатного органіста та композитора Яна Зварта, де в захоплюючій композиції з контрасними картинно-зображальними частинами до однієї з них покладено найвідоміший і найпоширеніший по всьому світу різдвяний піснеспів «Тиха ніч» Ф. Грубера. Тут органісту вкотре вдалось продемонструвати такі цінні якості органіста, як романтичне звуковідчуття, строгість та поетичність, масштаб та витонченість, і, звичайно, відкрити глядачам світлий, яскравий, чарівний світ, пронизаний різдвяною та новорічною енергетикою.
Таке органне святкування залишило не тільки неповторні відчуття, але і переконання, що наш слухач всією душею любить орган та органну музику. І це означає – органному мистецтву жити і процвітати.
Валерія Бійо
- Деталі
27 та 29 грудня 2021 року Волинський державний академічний український народний хор запросив всіх приєднатися до неймовірної події – концерту «Різдвяні свята з Волинським народним хором» та заколядувати разом. Артисти відтворили святкову атмосферу традиційних сільських гулянь, глядачі почули знайомі та улюблені пісні, а також побачили нові вокально-хореографічні композиції.
Зберігачем та продовжувачем самобутнього народного мистецтва, пропагандистом народної творчості є художній керівник та головний диригент хору, заслужений діяч мистецтв України Олександр Стадник. Разом із керівником оркестру Олександром П’ятачуком, головним балетмейстером колективу, заслуженим артистом України Валерієм Смирновим та досвідченим хормейстером Володимиром Єфіменком, хор представив багате видовище, яке тривало без перерви. Це політ фантазії, ідей, де видовищні, багаті музикою дійства вражають зір і слух разом. Це святкування, що поєднує в сліпучому марафоні танці, театралізовані пісні, вокально-інструментальні композиції, побутові сценки. Де ще можна зустріти такий достаток пісень, ансамблів та хорів!
Відкрила святковий концерт вокально-хореографічна композиція «Щедрик, щедрик, щедрівочка», із солісткою Марією Табачук, що органічно поєднала в собі “Український новорічний обряд “Козу”. Хор співав, “коза” танцювала, - рухами та жестами ілюструвала те, про що співав хор.
Сповнені сили, краси, емоційної виразності та щирими почуттями прозвучали колядки та щедрівки «Дівка Марусечка по горі ходила», «Тече річка невеличка», «А Діва Марія на камені стояла», «Ходить, походить місяць по небу» у виконанні улюблених артистів, Марії Табачук та Івана Місанчука. Це пісні-діалоги, в яких солісту відповідає ансамбль чи хор. Солістка підкорювала всіх природним звучанням свого голосу, виконавськими прийомами, форшлагами, мелізматичною орнаментикою.
Вокально-хореографічні композиції «Ой, що учора, ізвечора», «Ой на горі та сосонка гуде» передали усю гармонію, красу народних звичаїв, обрядів та емоційно впливали на глядачів. Адже у театралізованому дійстві одна з головних ролей належала хлопцеві, перебраного «Маланкою». Все це вилилося у надзвичайно яскраве і веселе дійство.
Український танок «Скакунець» розкрив багатющу можливість української музики щодо виявлення однієї з характерних властивостей української вдачі – її динамізм та енергію, неспокій і рухливість.
Продовжив різдвяну програму сповнений гумору й сатири жартівливий танець «Три діди», який приніс море задоволення глядачам.
Без постійної концертної діяльності Волинський народний хор не досяг би такого високого рівня виконавської майстерності, сценічної культури, тої виразної краси кожного слова і жесту артиста, які відшліфовуються роками сценічного життя.
Колоритною яскравою кульмінацією концерту стала вокально-інструментальна композиція «Якби не Маруся» із харизматичним солістом І. Місанчуком, хором та народним оркестром.
Захоплено глядачі сприймали пісні з яскравими музично-емоційними характеристиками «дійових осіб» - чи то молодий козак в ліричній українській народній пісні «Місяць заходить» у виконанні талановитого тенора Анатолія Сильвановича, чи то молодиця в жартівливій пісні «Як була я мала, мала», яку блискуче розкрила Галина Гісь з притаманними особливостями народної манери співу – форшлагами, з підголосками та вигуками.
Святковим апофеозом концерту став улюблений різдвяно-новорічний танець «Метелиця», який ще більше розпалив атмосферу веселості, підсилив гумористичним зарядом молодечу енергію, що знаходить вихід і насолоду в танці.
А на завершення Волинський народний хор запросив щасливу публіку до спільного виконання однієї з найвідоміших українських колядок «Добрий вечір тобі, пане господарю». В залі довго не змовкали овації та вигуки «Браво»!!!
Валерія Бійо
