- Деталі
- Деталі
«Органні фантазії», - так назвав свою концертну програму молодий талановитий органіст Станіслав Калінін, з якою виступив в рамках IV Міжнародного Волинського фестивалю органної музики «Luchesk Organum».
Біографія Станіслава Калініна дивує і захоплює. Музикант є солістом Харківської обласної філармонії (органіст, піаніст-концертмейстер, клавесиніст). Він є володарем великої кількості звань та нагород: лауреат Першої премії Міжнародного конкурсу ім. С. Прокоф’єва в номінації «камерно-інструментальний ансамбль» (2000), стипендіат Вагнерівського фестивалю в м. Байройт (Німеччина, 2002). Музикант неодноразово брав участь і був відзначений дипломами як кращий концертмейстер на міжнародних конкурсах в Угорщині, Росії, Білорусі, Україні. На Міжнародному конкурсі ім. М.Лисенка (Київ, 2012) музикант також отримав звання «Кращий концертмейстер конкурсу». Митець веде надзвичайно насичену та активну концертну діяльність по всьому світу не тільки як соліст, але і в ансамблі з видатними музикантами сучасності. Окремою сторінкою творчої біографії стали цикли органних та клавесинних концертів, як то «Людина-Орган-Всесвіт», «Органне Задзеркалля», «Ars Antiqua», «Концерти старовинної музики», «Клавесин + … Концерти в галантному стилі», концерти «Музика при свічках». Іншим напрямком діяльності стала співдружність з агенством проекційних технологій «Промо-Промінь», результатом якої стали «Світломузичне 3D шоу», казка «Маленький принц».
А 14 серпня 2022 року в його виконанні у міцній акустиці об’ємного простору Кафедрального костелу святих апостолів Петра і Павла прозвучали шедеври органної музики бароко, романтизму та неоекспрессіонізму – твори Й.С. Баха, Й.Г. Райнбергера, П. Ебена та Л. Боельмана.
Творча спадщина Баха була представлена знаменитою, сповненою божественного мелодизму, хоральною фантазією: «Прийди, Дух Святий», в якій органіст продемонстрував досконале володіння легато. У його виконанні органні пасажі звучали як самостійна мелодія, що ніби переплітається з голосами інших інструментів у поліфонізованій фактурі.
Твір найвищої ступені майстерності – Vivace з органної сонати №3 ре-мінор, був виконаний стилістично витончено і віртуозно.
У великій душевній драмі, розгорнутій у Фантазії соль-мінор виконавцем було протиставлене повнокровне радісне почуття життя фуги, що слідувала за нею. Розкриваючи цілі комплекси станів та почуттів у їхньому драматичному аспекті, маестро вразив майстерним застосовуванням художніх засобів, найбільш специфічних для органного патетичного стилю. Через століття після Баха, до жанру фантазії звернулась одна із значних композиторських фігур сучасності чех Петер Ебен. Обумовлюючи орган сакральною трактовкою та символічно-асоціативними властивостями його звучання, багаточастинна композиція Фантазії № 2 з циклу «Недільна музика» у виконанні С. Калініна звучала піднесено, немов піднімаючись над буденністю. Адже композитор в якості тематичної основи звертався до цитат григоріанських хоралів, які завжди несуть сенсове навантаження, конкретизуючи позначену в назві «тему» твору.
Романтичну тему органної сонати продовжив опус німецького композитора Йозефа Райнбергера, творча спадщина якого охоплює найрізноманітніші жанри. Райнбергера сміливо можна назвати Майстром органної романтичної мініатюри. Романсово-елегійна Кантилена з сонати №11 ре-мінор у виконанні органіста С. Калініна вражала красою контрапунктичних ліній, мелодичною щедрістю та винахідливістю, досконалістю інструментальної форми.
«Готична сюїта», якою завершився концерт, – найвідоміший твір французького органіста і композитора Леона Боельмана. Графічно виписана музика, починаючи з Інтродукції-Хоралу, потім через Менует і Молитву у виконанні Маестро прямувала до кульмінації – Токати, так само, як графічні склепіння готичного собору прагнуть вгору – до неба, до Бога.
На останок, хочеться подякувати ведучій концерту, студентці Волинського фахового коледжу культури і мистецтв ім. І. Стравінського Уляні Олексюк, яка своїм художнім словом допомагала слухачам зануритись в чарівну атмосферу сакрального мистецтва, магію якого дарував наш гість-талановитий музикант Станіслав Калінін.
Валерія Бійо
- Деталі
7 серпня 2022 року в рамках Четвертого міжнародного Волинського фестивалю органної музики «Luchesk Organum» в Кафедральному Костелі Святих Апостолів Петра і Павла за органним пультом безроздільно панував польський органіст Віктор Лияк.
Музикант відомий як органіст і вчений, він є дослідником органної музики і є експертом у справі догляду за органами. Відомо, що Маестро займав посаду титульного органіста прокатедральної церкви (семінарії) та має великий досвід організації щорічних органних концертів. Наразі пан В. Лияк керує Міжнародним органним фестивалем Йоганна Себастьяна Баха, організований Варшавським музичним товариством, віце-президентом якого він є.
В цей вечір у цьому сакральному місці з його неповторною енергетикою, немов призначеним для органних концертів, Маестро постав справжньою особистістю, бо тільки вона може підкорити всі виразні ресурси інструменту створенню високохудожнього образу. І хоча його репертуар включає усі органні твори Й. С. Баха, Й. Брамса, А. Фрейєр, С. Франка, Ф. Мендельсона-Бартольді та В. А. Моцарта, як і всі Ґ. Ф. Генделя та Й. Гайдна, в цьому концерті основне місце зайняли твори Й. С. Баха, найбільшого небожителя органного Олімпу, з чиїм ім’ям насамперед асоціюється органна музика. Його твори — справжня скарбниця музичних образів та ідей.
В творах Баха, що прозвучали - Прелюдії і фузі до-мінор (2 том), Прелюдії і фузі Ре-мажор (2 том), в орнаментальних хоралах «An Wasserflüssen Babylon» (Біля вод Вавилону) та Schmücke dich, o liebe Seele (Прикрась себе, люба душа), виконавське мистецтво Віктора Лияка вражало винятковим стилістичним благородством. Маестро залишив зворушливе художнє враження під час передачі пісенного ліричного початку, що лежить в основі фуги до-мінор, та виявив колосальну віртуозність у техніці органної педалі та чудовий смак у регістровці в своєрідно заломлених урочисто-героїчних образах оперно-ораторіального складу Прелюдії Ре-мажор.
Органні обробки хоралів в епоху бароко були схожі на проповіді, в яких Й.Бах являв погляд на християнство. В орнаментальному хоралі «An Wasserflüssen Babylon»(Біля вод Вавилону) – переказі 137-го псалма, що оплакувався у вигнанні Вавилону, в одухотворенному виконанні В.Лияка ніжні рітурнелі акомпануючих партій у верхніх голосах і педалі цієї сарабанди передбачали орнаментований хорал в середньому голосі, викликаючи сумний тон гімну.
Відомо, що на знаменитому концерті 1720 року на великому органі у церкві Святої Катерини в Гамбурзі Бах майже півгодини імпровізував на ту ж мелодію гімну, віддаючи шану церковному органістові Йоганну Адаму Рейнкену та його знаменитій фантазії на ту саму тему. В орнаментальному мелізматичному хоралі Schmücke dich, o liebe Seel(Прикрась себе, люба душа) верхній голос чергувався з танцювальними рітурнелями двох інших голосів, що перепліталися, над педальним басом; неземним контрапунктом між різними голосами Маестро створив атмосферу великої безтурботності, немов захопленої медитації на обряді причастя.
Родзинкою концерту стала Фантазія фа-мінор геніального В. А. Моцарта. Хоча композитор був придворним органістом зальцбурзького князя-архієпископа, творів для органу їм було написано небагато. Всі вони створені для механічного годинника або механічного органу — музичного інструменту, що грає сам, та імітує оркестр. Збентежено-лірична фантазія в романтичному трактуванні на великому органі вимагала від В. Лияка віртуозного володіння інструментом.
За своєю наповненістю концерт Віктора Ліяка справді був чудовим подарунком для вдумливої публіки, яка віддає перевагу неквапливому проведенню часу в компанії з дивовижною музикою великих композиторів минулого. На останок хочеться подякувати ведучій Юлії Єфімчук, яка допомагала слухачам проникнути в епоху написання того чи іншого твору та побажати, щоб фестивальні концерти дарували всім шанувальникам прекрасного незабутні враження і нові музичні відкриття!
Валерія Бійо
- Деталі
Завершення ремонтних робіт та відкриття «Мистецького дворика» філармонії – подія довгоочікувана, до неї співробітники Волинської обласної філармонії готувались кілька місяців.
І в день відкриття, 16 вересня 2022 року представили глядачам програму, в якій були задіяні провідні артисти та колективи нашої області- Михайло Лазука, Галина Овсійчук, Василь Чепелюк, Академічний камерний оркестр «Кантабіле» і, звичайно, Волинський народний хор.
Гостями програми цього свята, окрім шанувальників філармонії, ділових партнерів, друзів, стали почесні гості, серед яких заступник голови Волинської обласної ради Г.Пустовіт, ректор Луцького Національного технічного університету І.Вахович,проректор Волинського національного університету імені Лесі Українки Н.Благовірна, декан факультету культури і мистецтв В.Охманюк, виконувачка обов’язків директора Волинської обласної наукової бібліотеки ім.Олени Пчілки Н. Граніч, а також книговидавець Д. Головенко.
З великою радістю та любов'ю намагалися артисти зробити це свято цікавим та змістовним, адже бажання доставити радість, зробити світ красивішим та яскравішим – це рушійна сила будь-якої творчості.
Валерія Бійо
- Деталі
Вкотре підпасти під хвилюючу чарівність звучання короля інструментів пощастило лучанам 30 липня 2022 року в рамках Четвертого Волинського міжнародного фестивалю органної музики «Luchesk Organum” в Кафедральному костелі святих Апостолів Петра і Павла на концерті «VIV la France!» («Хай живе Франція!»).
У цей вечір глядачі змогли насолодитись не лише величним небесним звучанням органу, але й почути незвичайне і чарівне поєднання інструментів – органу і ная, який народжував неповторні тембри та фарби. Французький органіст та диригент оркестру Жан-Марі Леруа і лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів виконавців на народних інструментах Ігор Мацелюх постали чарівниками, що воскресають глибинні емоційні пласти відомих партитур. Месьє Ж.-М.Леруа на протязі 30 років грав як органіст в різних церквах Парижу, а на разі він є головним органістом Кафедрального собору Нотр Дам де Назарет, де основне поле творчості митця займає музика епохи бароко.
Одним з найголовніших завдань, що завжди стояло перед французькими композиторами-органістами, було завдання показати свій інструмент у всій його тембровій пишності, і це було продемонстровано лучанам сповна. Розпочався концерт Великою Прелюдією мі-мінор Ніколауса Брунса, яка по праву вважається найвищим досягненням північно-німецької органної школи. Імпровізаційна та імпульсивна Прелюдія створена в жанрі «stylus fantasticus» - стилі музики раннього бароко.
Й. Бах, який творив у масштабах космосу, писав для улюбленого інструменту у всі періоди свого земного буття. Маючи традиції видатних попередників-органістів, він створив абсолютно новий стиль, розкривши неосяжні можливості Короля інструментів. В Хоралі І. С. Баха І. Мацелюх та Ж.-М.Леруа занурили слухачів в атмосферу простору та духовної радості. Під час звучання цієї музики слухачі не знали, Бахом насолоджуватися чи виконанням. Можна тільки доповнити переклад тексту Хоралу: «Jesus bleibet meine Freude», (Іісус залишається моєю радістю»).
Зовсім інша сфера органної творчості в триголосній Пасторалі F-dur для двох мануалів та педалі – поетичній ідилії народного стилю, в якій Ж.-М. Леруа зумів віртуозно передати її світлий гармонійний колорит, прозору фактуру, співучі мелодійні лінії, розцвічені сопілковою фігурацією м'якого малюнка.
Краса та досконалість виразності наступного твору - «Аріозо» Баха з церковної кантати під назвою «Ich steh mit einem Fuß im Grabe»(«Я стою однією ногою в могилі») знаходяться за межею того, що піддається аналізу. Акустика старовинного храму дозволяла виконавцям розкрити найменші звукові градації. Здавалося, що його м’які гармонії, що світяться, оточують вас немов німбом.
Слід зазначити якісно новий підхід французького органного виконавства до трактування педальної партії, яка за своїм технічним рівнем цілком рівноцінна мануальним. Особливо це вдало було продемонстровано Маестро у виконанні Прелюдії та фузі До-мажор Й.Баха.
Французька музика представлена на фестивалі музикою Сезара Франка, переконаного бахіанця, засновника органної романтичної традиції Франції. Композитор скористався тембровим багатством нових концертних органів, що відкрило шлях до великих романтичних форм. У «Фіналі» С. Франка, викристалізовуючи героїчну образну сферу з вільно трактованою сонатною формою у виконанні Ж.-М. Леруа музика рясніла оригінальною барвистою палітрою та специфічними регістровими прийомами.
Сюрпризом програми став «Гобой Габріеля» найгеніальнішого композитора сучасності Енніо Маріконе, якого називали «Моцартом кіномузики». Він - автор саундтреків до фільмів, таких як «Професіонал», «Легенда про піаніста», «Хрещений батько». Тремтливий і ніжний най І. Мацелюха проникливо передав світлий смуток, який люди завжди відчуватимуть, слухаючи музику великого маестро.
Трагічні події на Україні глибоко сколихнули душу Ж.-М. Леруа. Незважаючи на війну, органіст продовжував відвідувати міста України не лише з концертними програмами, але й з гуманітарною допомогою постраждалим людям.
Черговий фестивальний концерт завершився на патріотичній ноті, де Ж.-М. Леруа на емоційному підйомі виконав Сюїту «Слава Україні!», в якій вдячні глядачі упізнали таку рідну народну пісню «Ой у лузі червона калина», що стала шлягером. Наповнена самобутнім мелодизмом і піднесеною сповідальністю музика Четвертого Волинського міжнародного фестивалю органної музики «Luchesk Organum” справила цілісне враження і було захоплено прийнято публікою.
Валерія Бійо
фтото: @imaximenko
