Деталі
До Всесвітнього дня рок-н-ролу вирішив актуалізувати щось захоплююче із спадщини британського режисера Тоні Палмера, почесного громадянина Волині. Тоні Палмер з радістю відгукнувся на пропозицію, у бібліотеці імені Олени Пчілки і філармонії – також.
Отож, у середині сімдесятих Тоні Палмер зі знімальною групою об'їздили Сполучені Штати вздовж і впоперек, відвідали Африку, Європу та закутки Великої Британії в пошуках «пра-музики», яка згодом еволюціонувала в рок-н-рол. Маючи список із 500 музикантів, вони зафіксували «хто є хто» з допомогою живих виступів ( The Beatles, Елвіс Преслі, Боб Ділан, Леонард Коен та інші).
50 років тому із мільйона футів плівки автор сценарію і режисер змонтував 1005-хвилинний документальний серіал «All You Need Is Love: The Story of Popular Music» про історію поп музики від середини XIX століття до 1970-х років, який Джон Леннон назвав «монументальним досягненням». Під час перших показів серіал зібрав понад 400 мільйонів глядачів.
Серіал із 17 частин створений у співпраці з London Weekend Television, а джерелом натхнення став фільм Тоні Палмера 1968 року «All My Loving», присвячений музичній сцені 60-х. 2008 року серіал став набором DVD-дисків, які нещодавно режисер Тоні Палмер презентував для бібліотеки імені Олени Пчілки.
«All You Need Is Love: The Story of Popular Music» (1976–1980) придбали для показу понад 25 країн світу. Він ліцензований для показу через стримінгові сервіси (Apple TV, Prime Video) у таких регіонах, як Європа, Латинська Америка, Азійсько-Тихоокеанський регіон, Африка та Близький Схід.
Але яка діжка меду обходиться без ложки дьогтю? 1976-го року британська музична сцена здригнулася від музичної сенсації, якою став «панк рок»...Але на 18-у серію коштів у бюджеті проекту уже не лишилося…Отож, маємо цікаву тему для наступного спілкування з режисером у бібліотеці імені Олени Пчілки. До серіалу не потрапили події, що відбувалися під впливом британської хвилі року із середини шістдесятих "за залізною завісою". Гадаю, і для режисера, і для учасників "круглого столу" відлуння "великого ритму" на Волині не стане "звуком без значення".

Деталі
"РІЗДВО З ВОЛИНСЬКИМ НАРОДНИМ ХОРОМ" - велике концертне турне Волинського академічного українського народного хору (художній керівник заслужений діяч мистецтв України Олександр Стадник, головний балетмейстер заслужений артист України Валерій Смирнов, диригент Володимир Єфіменко, керівник оркестру Олександр Федотов) тривало з 07 січня по 01 лютого 2026 року.
 
Позаду 14 концертів та 3200 кілометрів засніжених, морозних доріг в цей нелегкий час війни від Луцька (07.01) до Тернополя (10.01), Козови (11.01), Кременця (12.01), Львова (13.01), Івано- Франківська (14.01), Почаїва (16.01), Нововолинська (17.01), Бурштина (18.01), Ковеля (20.01), Каменя- Каширського (22.01), Горохова (23.01), Житомира (25.01), Рівне (01.02).
 
65 артистів - міць хору, майстерність оркестру та барвистість балету створювали повноцінне сцеічне дійство, сповнене світла, радості та святкової магії.
 
8500 глядачів в різних містах були учасниками Різдвяного шоу з живим звучанням, традиційними костюмами, танцювальними постановками та щирою атмосферою, яка нагадує про найцінніше - родину, єдність, віру добро. Глядачі мали змогу відчути Різдво так, як зберігали його і святкували родинами в українських хатах століттями - через пісню, спільність та красу нашої культури.
 
Значний вклад в реалізацію концертів внесли працівники звукотехнічного відділу філармонії: Роман Степановський, Вадим Захарчук, Вадим Шматенюк, Артем Кітель, Денис Сидорук, Андрій Мацан, Василь Боба, Валерій Куліков; костюмери: Наталія Наявко, Ірина Войцещук; водій Петро Файчук.
Організатори концертів Віталій Дорощук та заслужений діяч мистецтв України Юрій Войнаровський.
 

Деталі
З перших днів російського вторгнення ми відчуваємо моральну підтримку видатного британського режисера Тоні Палмера, котрий наголошує на важливості українсько-британських культурних зв'язків у своїх відеозверненнях. Цими днями вибрані твори із великої фільмографії режисера телебачення, кіно і театру, документальні фільми з історії британської і світової музичної культури поповнили фонди обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки. Під час спілкування з режисером у понеділок директор бібліотеки Наталія Граніч подякувала Почесному громадянину Волині за чудову інвестицію та Різдвяний презент, а директор Волинської обласної філармонії Сергій Єфіменко з радістю підтримав бажання режисера відвідати Волинь наступного року...
На початку цієї декади у Великобританії відзначили 150-річчя від народження двох видатних композиторів Густава Холста (1874) і Ральфа Вогана Вільямса (1872). Серед вибраних творів у «волинській колекції» - фільми-біографії композиторів з чудовими музичними ілюстраціями, рідкісними архівними матеріалами. До речі, фахівці з прикладної лінгвістики університету імені Лесі Українки на замовлення обласної філармонії здійснили переклад сценарію про Вільямса для наступного дублювання українською мовою.
В «Історіі популярної музики» Тоні Палмер досліджує події та явища у Європі і за океаном, творчість виконавців різних стилів та напрямків. Як відомо, у середині шістдесятих років «британська хвиля» року викликала небувале захоплення музикою «великого ритму» і сплеск молодіжного аматорського музикування за «залізною завісою». Про цю сторінку з історії музичної культури Волині Тоні Палмер довідався більше під час нашої виставки «Відлуння «великого ритму» у ВКМ 2019 року.
 
Під час спілкування режисер висловив свої побажання з приводу української прем'єри фільму про Ріхарда Вагнера, що став визначною сторінкою творчої біографії режисера. Фільм 1983 року охоплює життя композитора від Дрезденської революції 1849 року до його смерті у Венеції 1883 року. Проєкт Тоні Палмера тоді підтримали визначні британські актори Річард Бертон (головна роль), Лоуренс Олів'є, Джон Гілгуд, Ральф Річардсон, Ванесса Редгрейв. Музику Вагнера записав і оркестром диригував Георг Шолті. Оператор -володар "Оскарів" Вітторіо Стораро ("Апокаліпсис сьогодні","Червоні", "Останній імператор"). Фільм відомий своїм епічним розмахом, повна режисерська версія триває майже вісім годин.
Вибране із фільмографії видатного режисера – два десятки документальних фільмів! - ми покажемо під час наступних фестивалів «Стравінський та Україна» у циклі "Музика 20 століття у фільмах Тоні Палмера", оригінальні версії будуть доступні для перегляду  у відділі мистецтв бібліотеки імені Олени Пчілки. Дякуємо нашим меценатам (Ористлава Сидорчук, Анатолій Войтович, Олександр Білець, Ігор Новосад, Сергій Єфіменко) за внесок у створення "волинської колекції" Тоні Палмера.
 
Особлива подяка кафедрі прикладної лінгвістики ВНУ ім. Лесі Українки в особі доцентки кафедри Олени Карпіної, яка блискуче здійснювала переклад нашого тривалого та захоплюючого обміну думками, історичними фактами та рефлексіями щодо сучасності знаменитого режисера.
 
Раніше за посередництвом Тоні Палмера ми отримали добірку творів композитора Ігоря Стравінського із серії «Masterworks» ( п’ять томів!) від британського видавництва «Boosey and Hawkes», а їхнє повне факсимільне видання рукопису музики до балету «Пресвятая весна» режисер передав до експозиції музею-садиби композитора в Устилузі….
 
Василь Ворон, художній керівник фестивалю "Стравінський та Україна".


 

Деталі

27 жовтня - Всесвітній день аудіовізуальної спадщини.
Минуло 25 років після британської прем'єри і 2008 року у програмі фестивалю «Стравінський та Україна» ми показали оригінальну версію документального фільму Тоні Палмера « десь на кордоні». Його завчасу дублювали українською мовою на виробничо-технічній базі Волинського телебачення (режисер Наталія Лугова, голос за кадром Володимира Клименка). Тоді Тоні Палмер розповів інтригуючу історію фільму про Ігоря Стравінського, якого «совєти» адаптували для споживачів «рускаво міра».
Отож, невеликий фрагмент спогадів, що були підготовані для окремого рекламного видання.
«Кілька років потому, як фільм був завершений, приятель зателефонував мені у Лондон і пообіцяв показати щось дуже важливе. У нього була відеокасета із записом мого фільму у програмі російського телебачення. Це була частина нашої угоди: щоб отримати дозвіл на зйомки в союзі, я мусив надати копію фільму Хрєннікову. Я переглянув відеозапис…Це був мій фільм, але повністю перероблений. Увесь російський матеріал був вирізаний, залишився лише зроблений на заході, як відзнятий так і архівний.
Насправді західний матеріал склав основу «нового» фільму. Ось чому Хрєнніков так швидко погодився на зйомки фільму: він відчайдушно намагався дістати західні архівні матеріали, до яких у нього не було доступу. Ясна річ, цей фільм мав нові титри, де фігурував Тіхон Хрєнніков – радянський бюрократ. Недарма він так подобався Сталіну».
У фільмі Тоні Палмера « Бітлз» і друга світова війна», «Космічне кіно Майкла Олдфілда» і сотні інших вражають унікальні, ретельно підібрані і змонтовані архівні кіно-фото-відео матеріали з історії світової музичної культури. Режисер погодився поділитися міркуваннями і записав спеціальне звернення з цього приводу. Як і обіцяв торік режисер, Почесний громадянин Волині, вибрані твори з історії британської музичної культури також невдовзі отримають у бібліотеці імені Олени Пчілки.
Отож, редакція «Волинської газети» спільно з дирекцією філармонії запрошують колег із радіо і телебачення, культурологів, музейників і архівістів використати Всесвітній день аудіовізуальної спадщини 27 жовтня, щоб привернути увагу до проблеми збереження старих плівок, записів і цифрових архівів. Адже частина фондів під загрозою знищення окупантами... Початок спілкування за "круглим столом" у бібліотеці імені Олени Пчілки о 15 годині.
World Day for Audiovisual Heritage – шанс для фільмів, аудіозаписів, телепрограм та інших матеріалів, які є важливою частиною культурної спадщини людства і… локальної історії.

Деталі

30 вересня у музеї-садибі Ігоря Стравінського в Устилузі згадаємо Олександра Касяновича Федорука (1938-2025), «хрещеного батька» міжнародного музичного проєкту «Стравінський і Україна», доктора мистецтвознавства, професора Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, члена НАМУ, заслуженого діяча мистецтв України, заслуженого діяча культури Польщі. Спогади волинян доповнять відеозаписи ВТ і виступ солістки філармонії Юлії Єфімчук (партія фортепіано Вікторія Ковальчук).

 

Нас познайомив кореспондент «Голосу України» Богдан Берекета 1993 року. Колись вони разом навчалися на факультеті журналістики університету імені І. Франка. Мене заінтригувала особистість журналіста і мистецтвознавця, володаря премії імені Олени Пчілки за художньо-документальну повість «Корнило Устиянович». Олександр Федорук саме очолив Національну комісію з питань повернення в Україну культурних цінностей, я працював в облдержадміністрації заступником представника Президента з гуманітарних питань.

Візит неофіційний, з паном Олександром - музикознавець Алла Терещенко... Чудова нагода обмінятися думками!

На ту пору мене цікавила спадщина Інституту дослідів Волині, з яким зав’язав листування 1990 року: бібліотека Волинського університету потребувала їхнього наукового доробку. За межами України знаходився архів В’ячеслава Липинського, задля якого належало підняти з руїни садибу родини Липинських у Затурцях. А ще «служив нашій ганьбі» спотворений меліораторами будинок, де жив і працював композитор Ігор Стравінський в Устилузі. ...

Музична спадщина волинського періоду композитора Ігоря Стравінського зацікавила гостей Волині. Вона стала предметом нашої розмови з кандидатом історичних наук Оленою Огнєвою у ВКМ і Володимиром Терещуком  у будинку Стравінського в Устилузі. Стараннями Володимира Васильовича оселю, споруджену "за власним планом" композитора 1907 року, врятували від повної руйнації і вона прислужилася для філіалу музичної школи.

 

На моє прохання громадський кореспондент «молодіжки»  Наталя Спіцина підготувала репортаж про підготовку до навчального року педагогів школи («Від Устилугу до Ла Скала»). В інтерв’ю «…і серця місячні сонати» скрипаль Богодар Которович підтримав ідею фестивалю сучасної музики з іменем Стравінського, пообіцяв підготувати «Історію солдата». 1983 року я підтримав краєзнавця Петра Заклекту із Володимира: наша мета «не кімната-музей, а музей-садиба композитора», як пам'ятка світової музичної культури.

Про народження на основі волинського фольклору 1912 року «Лісової» пісні» Лесі Українки і «Весни священної» (1913) Ігоря Стравінського, як своєрідного заочного суперництва, писала на сторінках «молодіжки» Олена Огнєва 1987 року.

 

Інтригуюча гіпотеза не була основою першої музейної експозиції, яку пані Олена і її колеги із ВКМ відкрили 1990 року…Але саме вона стала відправною точкою задуму, який виник " на колесах" під час нашого повернення із мандрівки до Устилугу...

 

У контексті державної програми «Повернуті імена» музикознавець Алла Костянтинівна Терещенко і мистецтвознавець Олександр Касянович Федорук обговорили абриси майбутнього музичного проєкту, який не мав ще назви…

Наступного року фестиваль «Стравінський та Україна» вперше завітав до Устилугу, щоб зануритися в українську фольклорну стихію на березі Луги. Перше «паломництво у райський куточок для творчості» композитора для Олександра Федорука, Алли Терещенко, Анатолія Солов’яненка, учасників першої міжнародної наукової конференції організували Богдан Самохваленко і режисер Віталій Іваницький...

Від Олександра Касяновича на завершення дійствау Волинському театрі ляльок  я отримав спеціальний диплом - за ідею цього фестивалю.

 

Василь Ворон, спец.кор. «Волинсько газети»

  1. РЕКВІЄМ У ЗВУКАХ
  2. AVE MARIA

Сторінка 1 із 52