Петро Сухоцький "Органна музика Різдва"

         Різдво – найголовніше свято літургійного календаря.  Це час, сповнений радості, світла та любові, і, звичайно ж, особливої, прекрасної музики.  Титулярний органіст Петро Сухоцький 16 січня 2021 року в Кафедральному костелі Святих Апостолів Петра і Павла в святковому концерті «Органна музика Різдва» створив неповторну атмосферу, яка занурила слухачів у традиції різних країн. Артистичне амплуа музиканта відзначене самобутністю, високою духовністю та майстерністю, а репертуар органіста включає органну музику різних епох. Своєю багаторічною, різносторонньою виконавською діяльністю, П. Сухоцький здобув визнання і любов слухачів, свідчення тому – повний аншлаг, зал був просто переповнений!

      Ведуча концерту лауреатка літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського Оксана Єфіменко, зворушливою поезією, своїм художнім словом перенесла глядачів у дивовижну атмосферу, пронизану містичним світлом Різдва. Розпочала концерт сповнена захоплення і радості хоральна фантазія у формі фуги з циклу «Лейпцизькі хорали» «Прийди, святий Дух, Господь Бог». Зовсім іншу сферу органної творчості Й. С. Баха продемонстрував органіст у триголосній Пасторалі Фа-мажор для двох мануалів і педалі – поетичній ідилії народного стилю. Її світлий гармонійний колорит, прозора фактура, співучі мелодичні лінії, немов розцвічені сопілковою фігурацією м’якого малюнка зачарували глядачів.

      Дух Різдва передав один із найвідоміших творів польського композитора, органіста та диригента Мєчислава Сужинського. Його «Коляда» була написана за мотивами старовинної польської колядки «Gdy się Chrystus rodzi».  Відрізняючись академічною чіткістю, гра органіста П. Сухоцького водночас підкорювала теплотою та проникливістю.

     Наступним номером стала віртуозна Токата соль-мажор композитора та органіста Теодора Дюбуа, яка є досить  відомою не тільки у Франції, але і далеко за її межами. Французьку лінію продовжив сповнений романтичного звукоспоглядання, натхненності висловлювання та співучості Ноель (Різдво) з циклу «Візантійські ескізи» композитора та церковного органіста Анрі Мюле.

      Особливе місце серед різдвяних пісень для українців та західного світу зайняв «Щедрик» М. Леонтовича. Тому родзинкою концерту стала «Колядка дзвонів» нідерландського композитора сучасності Герта ван Гоефа.  Ця колядка є однією із найвідоміших святкових композицій, яка зачаровує публіку по всьому світу вже більше 100 років. Вона породила численну кількість каверів і стала різдвяною класикою у всьому світі. Найбільше її знають у англомовному варіанті – Carol of the Bells.

     Апофеозом концерту стала Сюїта № 2 видатного органіста та композитора Яна Зварта, де в захоплюючій композиції з контрасними картинно-зображальними частинами до однієї з них покладено найвідоміший і найпоширеніший по всьому світу різдвяний піснеспів «Тиха ніч» Ф. Грубера. Тут органісту вкотре вдалось продемонструвати такі цінні якості органіста, як романтичне звуковідчуття, строгість та поетичність, масштаб та витонченість, і, звичайно, відкрити глядачам світлий, яскравий, чарівний світ, пронизаний різдвяною та новорічною енергетикою.

        Таке органне святкування залишило не тільки неповторні відчуття, але і переконання, що наш слухач всією душею любить орган та органну музику. І це означає – органному мистецтву жити і процвітати.

Концерт "Музика любові" 14 лютого 2022 р.

 

Найсердечніший день року — День святого Валентина. Святкувати його стало гарною традицією. Академічний камерний оркестр «Кантабіле» під керівництвом диригента, народного артиста Товія Рівця став, свого роду, «візитною карткою» Волині. Святкова концертна програма, сповнена світла та щемливого щастя кохання була представлена 14 лютого 2022 року у Палаці культури міста Луцьк.

В артистичному виконанні музикантів оркестру звучали романтичні, ліричні, жартівливі та драматичні оркестрові твори Й. Штрауса, В. Сапарова, А. П’яццоли, Л. Деліба, П.Чайковського, Ф. Шопена, Дж. Верді, Ж.Бізе, надаючи простір слухацькій фантазії і вражаючи творчу уяву.

Треба відзначити ведучу концерту – лауреатку премії імені Агатангела Кримського Оксану Єфіменко. Її чарівні поетичні рядки, багаторазово посилені музикою та дививижним відеорядом створили особливу атмосферу, яка торкалася самих глибоких душевних переживань.

Повний зал, всі затихли. І! Звук скрипок. Відкрив святковий вечір вишуканий концертний Вальс «Весняні голоси» Й. Штрауса з його чарівними мелодіями та натхненним темпераментом. Здавалось, що музика у виконанні чудового оркестру була подібна повітрю: така сама легка і невагома.

Витонченість колориту наступного твору «Вечірньої мелодії» В. Сапарова, посилювали ажурні пасажі струнних, які розцвічували барвистими гармоніями виразну мелодію. А у Вальсі Лео Деліба з балету "Коппелія" з його поетичною балетною, емоційно виразною музикою, Маестро Т. Рівець створив на сцені абсолютно дивовижний по витонченості та елегантності стилю та блиску номер.

Те хвилювання, яке виникає при спогляданні весняної природи, і радісне, приховане в глибинах душі, почуття надії на майбутнє було передане музикантами у чудесному поетичному образі «Проліска» з циклу «Пори року» П.Чайковського. Музично-емоційний відгук у глядачів викликав особливий колорит шумових музичних інструментів. Звучанням дзвіночків та трикутника, маракасу, з його характерним шелестінням, Сергій Майоров майстерно прикрашав мелодії, ритмічно супроводжуючи їх, надавав різноманітності звичному звучанню музичних творів, тим самим створюючи казкову чарівну атмосферу вечора.

Витончену романтичну фортепіанну мініатюру, сповнену ліризмом та меланхолією Вальс до-дієз мінор Ф. Шопена подарувала глядачам юна учасниця концерту, учениця Луцької музичної школи №1 ім.Ф.Шопена Тереза Верзун-Ролінгер.

Концерт прикрасила своєю участю чарівна Юлія Єфімчук — володарка чудесного ліричного сопрано та лауреат міжнародного пісенного конкурсу. Артистка порадувала всіх закоханих і знову запалила серця всіх розчарованих у Вальсі «Поцілунок» Луїджі Ардіті та в Пісеньці Джудітти з оперети Франца Легара «Джудітта».

В програмі концерту найвідоміші й улюблені танго, створені у різних куточках світу, де кожна композиція – це унікальна історія кохання, пристрасті, незабутніх емоцій та спогадів! Це історія, у якій лише дві дійові особи…Отже, подарунком для слухачів стало виконання оркестром Танго Карлоса Гарделя з к\ф «Аромат жінки», Танго Горана Бреговича, і Танго «Кумпарсіта» Херардо Матоса Родрігеса. Їх виконання відрізнялось блискучою віртуозністю, динамічними контрастами, тембровими оркестровими перекличками та загальною ансамблевістю звучання.

«Угорський танець №5» Й. Брамса – один із найпопулярниіших та ефектних творів композитора, неможливо було слухати байдуже, настільки воно було виконано яскраво та із запалом!

Приємним сюрпризом став виступ народного артиста Василя Чепелюка, який підкорив жіночі серця однією з самих найзнаменитіших арій для тенорів у світі «Серце красунь» з опери Дж. Верді «Ріголетто».

Незмінно викликала посмішки на обличчях глядачів Полька з трьома пострілами Й. Штрауса, адже жартівливий початок закладений у всіх творах великого віденця, який славився своєю невичерпністю на вигадки. Камерний оркестр майстерно передав ту легкість і повітряність, яка притаманна музичній природі творчості композитора.

А кульмінацією святкового концерту по праву стала музика антракту до IV дії з опери «Кармен» Ж.Бізе, де трагічна загибель Кармен показана на фоні святкової та тріумфальної народної сцени. Диригент зумів надати звуковому рішенню справді оркестрової забарвленості завдяки трактовці оркестру як симфонічного. Блискуче звучання оркестру заворожило вже у вступних акордах. А потім на прозорому фоні pizzicato струнних вступили перші скрипки із пристрасною і разом з тим тужливою мелодією.

Відчуття справжнього свята камерний оркестр «Кантабіле» створив у виконанні музики до драми «Арлезіанка» Фарандолі Ж. Бізе, підкресливши її яскравість, її міцну лікуючу масову пляску, що стверджує життя.

Ось і добіг кінця цей казковий вечір. Бажаємо улюбленому колективу подальших успіхів, процвітання, тільки творчих «хвилювань», вдалих, цікавих концертів та довголіття!

 

 

Різдвяні свята з Волинським народним хором 2021

      27 та 29 грудня 2021 року Волинський державний академічний український народний хор запросив всіх приєднатися до неймовірної події – концерту «Різдвяні свята з Волинським народним хором» та заколядувати разом. Артисти відтворили святкову атмосферу традиційних сільських гулянь, глядачі почули знайомі та улюблені пісні, а також побачили нові вокально-хореографічні композиції.

      Зберігачем та продовжувачем самобутнього народного мистецтва, пропагандистом народної творчості є художній керівник та головний диригент хору, заслужений діяч мистецтв України Олександр Стадник. Разом із керівником оркестру Олександром П’ятачуком, головним балетмейстером колективу, заслуженим артистом України  Валерієм Смирновим та досвідченим хормейстером Володимиром Єфіменком, хор представив багате видовище, яке тривало без перерви. Це політ фантазії, ідей, де видовищні, багаті музикою дійства вражають зір і слух разом. Це святкування, що поєднує в сліпучому марафоні танці, театралізовані пісні, вокально-інструментальні композиції, побутові сценки. Де ще можна зустріти такий достаток пісень, ансамблів та хорів!

Відкрила святковий концерт вокально-хореографічна композиція «Щедрик, щедрик, щедрівочка», із солісткою Марією Табачук, що органічно поєднала в собі “Український новорічний обряд “Козу”. Хор співав, “коза” танцювала, - рухами та жестами ілюструвала те, про що співав хор.

        Сповнені сили, краси, емоційної виразності та щирими почуттями прозвучали колядки та щедрівки «Дівка Марусечка по горі ходила», «Тече річка невеличка», «А Діва Марія на камені стояла», «Ходить, походить місяць по небу» у виконанні улюблених артистів, Марії Табачук та Івана Місанчука. Це пісні-діалоги, в яких солісту відповідає ансамбль чи хор. Солістка підкорювала всіх природним звучанням свого голосу, виконавськими прийомами, форшлагами,  мелізматичною орнаментикою.

        Вокально-хореографічні композиції «Ой, що учора, ізвечора», «Ой на горі та сосонка гуде» передали усю гармонію, красу народних звичаїв, обрядів та емоційно впливали на глядачів. Адже у театралізованому дійстві одна з головних ролей належала хлопцеві, перебраного «Маланкою». Все це вилилося у надзвичайно яскраве і веселе дійство.

           Український танок «Скакунець» розкрив багатющу можливість української музики щодо виявлення однієї з характерних властивостей української вдачі – її динамізм та енергію, неспокій і рухливість.

        Продовжив різдвяну програму сповнений гумору й сатири жартівливий танець «Три діди», який приніс море задоволення глядачам.

       Без постійної концертної діяльності Волинський народний хор не досяг би такого високого рівня виконавської майстерності, сценічної культури, тої виразної краси кожного слова і жесту артиста, які відшліфовуються роками сценічного життя.

       Колоритною яскравою кульмінацією концерту стала вокально-інструментальна композиція «Якби не Маруся» із харизматичним солістом І. Місанчуком, хором та народним оркестром.

       Захоплено глядачі сприймали пісні з яскравими музично-емоційними характеристиками «дійових осіб» - чи то молодий козак в ліричній українській народній пісні «Місяць заходить» у виконанні талановитого тенора Анатолія Сильвановича, чи то молодиця в жартівливій пісні «Як була я мала, мала», яку блискуче розкрила Галина Гісь з притаманними особливостями народної манери співу – форшлагами,  з підголосками та вигуками.

       Святковим апофеозом концерту став улюблений різдвяно-новорічний танець «Метелиця», який ще більше розпалив атмосферу веселості, підсилив гумористичним зарядом молодечу енергію, що знаходить вихід і насолоду в танці.

       А на завершення Волинський народний хор запросив щасливу публіку до спільного виконання однієї з найвідоміших українських колядок «Добрий вечір тобі, пане господарю». В залі довго не змовкали овації та вигуки «Браво»!!!

 

 

 

 

 

 

 

Різдвяний концерт

 

       Грудень – це місяць, що традиційно асоціюється з підготовкою до святкування Нового року та різдвяних свят. Камерний оркестр «Кантабіле» під орудою народного артиста України, Товія Рівця 26 грудня 2021 року представив концертну програму «Різдвяні мотиви», яка подарувала кожному глядачеві відчуття свята! Цього вечора під склепінням старовинного костелу Святих Апостолів Петра і Павла прозвучали різдвяна музика відомих композиторів, а також звучали традиційні різдвяні мелодії – оскільки без них це світле свято неможливе! Дивовижна та урочисто-затишна атмосфера гостинного костелу, ніжні переливи скрипок, альтів та віолончелей у поєднанні з голосом та гітарою викликали справжні мурашки від захоплення. І відразу захотілося наблизити це свято, захотілося прикрашеної ялинки, цукерок у золотій фользі, світла, безлічі воскових свічок та бальної сукні.

         Дивно, але з першої ноти колядки «Тиха ніч» Йозефа Мора та Франца Грубера, музикантам вдалося перенести слухачів в минулі епохи... Цей різдвяний християнський гімн, створений у 1818 році, став одним з  найвідоміших і найпоширеніших у світі різдвяних піснеспівів.

      Старовинна українська колядка «Що то за предиво» в обробці для оркестру Віктора Камінського, продовжила хвилюючу пісенну біблійно-релігійну розповідь про Різдво Христове.

      А в наступному номері глядачі поринули у світ неповторно багатих, барвистих, до сліз рідних різдвяних піснеспівів із «Збірки колядок та щедрівок для фортепіано М.Скорика, які композитор В. Барвінський одягнув в оркестрові шати, а камерний оркестр розмаїтими штрихами підкреслював їх колорит, особливості і красу.

      В Мотеті Вольфганга Амадея Моцарта «Радійте,торжествуйте» Юлія Єфімчук зачарувала всіх своїм прозорим виразним виконанням, в якому її голос відрізнявся дивовижною гнучкістю та виконанням радісних юбіляцій .

       Продовжив різдвяну програму естрадно-джазовий «Різдвяний вечір» композитора та музиканта сучасності Валерія Сапарова. Витонченість та вишуканість колориту твору посилювали ажурні пасажі струнних, які доповнювали барвистими гармоніями виразну мелодію.

      Божественної краси щедрівка «Ой, як прилітали та й два соколоньки» в обробці Івана Небесного у виконанні Юлії Єфімчук, навіяла почуття ніжності, мрій та легкий наліт смутку, проте світлого.

      Артисти «Кантабіле» завжди взаємодіють із публікою, занурюючи її на певний час у свій незвичайний магічний світ. Сподобалось те, що під час виконання   щедрівки «Небо ясні зірки вкрили» у виконанні дуету у складі Юлії Єфімчук з Андрія Громика присутні віряни різних конфесій хором виконували приспів.  

     «Щедрик, щедрик, щедрівочка». Хто не знає цієї народної мелодії? Саме вона говорить про наближення Різдва і створює святковий настрій практично в усіх куточках земної кулі. «Щедрик» переробляють на власний смак представники кардинально різних музичних напрямків і щоразу маємо оригінальну, незабутню версію. В світі існує понад 1000 варіацій мелодії «Щедрика» – від хорової й симфонічної до джазової та аранжування в стилі рок.

     І звичайно, камерний оркестр «Кантабіле» подарував розкішну оркестрову інтерпретацію «Щедрика» Миколи Леонтовича та інших найулюбленіших колядок та щедрівок американського композитора Маршала Файна, де мелодика й експресія нашої музичної традиції поєднується з надбанням європейської класичної музики.

       Святковою кодою стала музика до драми «Арлезіанка» Жоржа Бізе, яка відразу  вразила своєю яскравістю. «Фарандола» розпочалась «Маршем трьох королів» у святковому звучанні tutti. Її друга тема — це «Танець швидких коней» провансальского походження. Від лікуючої, стверджуючої життя пляски глядачі зазнали маси емоцій: і радість, і подив, і захоплення!

        І на останок, окрема подяка ведучій концерту, майстрині художнього слова – лауреатці обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського Оксані Єфіменко, яка  розповідала цікаві факти з історії музичної культури та написання творів.