Найнесподіваніші відтінки музичного звукопису від бароко до неоромантичної течії музики XX століття, найтонші нюанси людських станів та цілковитий альянс флейти та органу – все це об'єдналося у концерті «Магія флейти» заслуженого артиста України, соліста Національної філармонії України, лауреата міжнародних конкурсів Юрія Шутка(флейта) та титулярного органіста луцького Кафедрального костелу Петра Сухоцького. Можливості Короля інструментів відомі всім, а ось які вони у його молодшої сестри – флейти, луцькі глядачі зрозуміли цього незабутнього вечора 10 липня 2022 року у сакральних стінах цієї пам’ятки архітектури.
Як відомо, традиції сольних творів для духових інструментів особливо активно почали розвиватися у часи Й. С. Баха. У виконанні талановитого музиканта Ю. Шутка прозвучала божественна мелодія старовинного італійського танцю «Сиціліана» геніального композитора. Ніжний та дещо холоднуватий тембр флейти зробив її сум піднесеним, підкреслюючи пасторальний характер танцю.
Традиції свого батька продовжили сини Й.С. Баха, зокрема, Пилип Емануїл, якому належить сольна соната для флейти ля-мінор в 3-х частинах. Грайлива легкість, віртуозність, багатство прикрас та особливе відчуття стилю Ю. Шутка зачарувало слухачів в храмі.
Продовжив програму мініатюрний шедевр австрійського композитора Ф. Шуберта «Ave Марія». У майстерному виконанні Ю. Шутка та П.Сухоцького, надзвичайно зворушлива мелодія знайшла відгук в душі глядачів - як професійних музикантів, так і любителів музики.
Без сумніву, французька флейтова культура являє собою феномен надзвичайної яскравості, сили та глибини. Завдяки творчості Дебюссі, Ібера, Боззи, Массне та багатьох інших, яка була представлена на концерті, флейта засяяла усіма гранями музичної виразності. Справжньою перлиною стриманих емоцій, печалі, пластичної краси, ніжності і поезії концерту стала п’єса «Сірінкс» К. Дебюссі. Архаїчна мелодія для флейти соло, яка занурює в самі глибини первозданої природи, імітує звучання флейти Пана (сірінкс), написана як епізод смерті Пана в балетній сцені п'єси Мюрея «Психея».
Найніжніший голос флейти так чудово виводив усі ці прекрасні мелодії; цей чарівний Танець тіней з "Орфея та Еврідіки" Х. Глюка, де талановитий музикант майстерно передав всю чуттєво-виразну палітру флейти, це прозоре «Відображення» Е.Боззи, таку поетичну кантилену з «Роздумів» з опери «Таїс» Ж. Массне. Так чудово було це почути!
В Елегії на роковини смерті Т. Шевченка, яка була написана засновником української національної музики М.Лисенком, грамотно підібрані та виконані штрихи сприяли виразності виконання і правдивому відображенню змісту музики, а партія флейти дуже ніжно впліталася у співзвуччя органу.
В концерті Юрій Шутко таки продемонстрував протилежні грані флейтової музики, адже програма вечора показала здатність флейти однаково ефектно виглядати як у соло, так і в ансамблі з органом, різноманітну стилістичну та емоційну палітру музики для флейти, і, звичайно ж, віртуозність виконавців.
Окрема подяка ведучій концерту Юлії Єфімчук, яка своїм словом пробуджувала інтерес до музики та бажання її почути. Адже артистка пам’ятала про свою заповітну міссію: підготувати слухача до сприйняття музики, яка буде звучати. Символічно, що завершився концерт ліричним твором українського композитора Ф. Якименка під назвою «Ідилія». Чи це не те, про що мріють кожний український хлопчик та кожна дівчинка, кожна доросла людина в цей доленосний час в нашій рідній Україні.
Валерія Бійо
