Деталі

     11 жовтня 2024 року, в рамках XXI-го музичного фестивалю «Стравінський та Україна», у Волинському академічному обласному театрі ляльок, за участі Юрія Шутка (флейта) та Анастасії Бики (фортепіано) відбувся концерт «Le charme à la française» («Французька чарівність»). В концертній програмі на глядачів чекала зустріч з артистом, якого справді знають і люблять лучани вже протягом багатьох концертних сезонів – це заслужений артист України флейтист Юрій Шутко та молода талановита представниця харківської піаністичної школи Анастасія Бика. Відрадно, що флейтист єдиний в Україні грає на золотій флейті японської фірми SANKYO, що має свій неповторний і заворожливий звук.

    Твори, що прозвучали в концерті - є оригінальними композиторськими інтерпретаціями класичних музичних жанрів, базових для європейської професійної традиції – сонати та сюїти. У кожному з цих зразків флейтової музики відчутнє показове для французької музики імпресіоністське звучання, яке пов'язане з провідною стильовою орієнтацією французького мистецтва на рубежі XIX-XX століть.

     Концерт відкрила музика французького композитора Сезара Франка, який отримав всесвітню популярність завдяки камерному твору – сонаті для скрипки та фортепіано ля-мажор. Віртуозна техніка, бездоганна чистота інтонації та широка штрихова палітра, темброве різноманіття звуку та найтонше нюансування Юрія Шутка у чотиричастинному циклі Сонати (1. Allegretto ben moderato 2. Allegro 3. Recitativo-Fantasia (ben moderato) 4. Allegretto poco mosso) оповідає про чотири стадії еволюції «одного душевного стану або настрою, що в основному виражає почуття смутку.

     Продовжив концерт твір сучасниці Ігоря Стравінського, французької композиторки, піаністки та флейтистки Сесиль Шамінад - Концертіно для флейти ре мажор. Твір витримано у традиції легкої салонної музики XIX століття, що належить до кращих зразків цього жанру. Мабуть, у відношенні до найвищих зразків світової музики її творчість виглядає дещо архаїчною і не досить глибокою.., але, в її мелодіях є маса чарівності, натхнення та непідробного почуття, щоб грати і слухати їх і тепер із істинним задоволенням. Під час виконання Юрій Шутко намагався зберегти «абсолютно флейтову» природність звука – гнучкість, м'якість та пасторальність.

     Творчість Стравінського викликала у Франції величезний музично-суспільний резонанс. Насичена величезною вибуховою енергією, творча інтенсивність Стравінського вражала сучасників («...геній Стравінського є нескінченна праця»,— писав Онеггер), і тому французькі композитори жили у безперервному спілкуванні з його музикою, то підпадаючи під її вплив, то полемізуючи з нею.

     Пройшовши послідовно через вплив Вагнера і Франка, потім через захоплення імпресіонізмом Дебюссі, екзотичним орієнталізмом, пізніше — жорстким авангардом Стравінського і політональністю Мійо, французький композитор Альбер Руссель під враженням прикладу пізніх творів Еріка Саті закінчив свій шлях як найвизначніший неокласицист в музиці.Вперше на луцькій сцені для глядачів був представлений один із найяскравіших флейтових творів ХХ століття – цикл із чотирьох п'єс для флейти і фортепіано Альбера Русселя «Гравці на флейті», який своєрідно заломлює символістську та імпресіоністичну поетику: Пан. Тітір. Крішна. Месье де ла Пежоді.

      Артур Онеггер вважав, що найсильніше на французького композитора, піаніста, учасника групи французької шістки Франсіса Пуленка вплинули Шабріє, Саті та Стравінський «неокласичної» манери. Однак додавав: «у кожній деталі, у кожному мелодійному контурі відчувається — це Пуленк». Близька дружба пов'язувала Пуленка з Прокоф'євим та Стравінським. "Звучання музики Стравінського було чимось таким новим для мене, що згодом я часто замислювався і запитував себе: "Ну, добре, а якби Стравінського не було, став би я писати музику?" - зізнавався Пуленк. І ось, зала театру наповнилась музикою, що гарна особливою, тонкою «пуленівською» ніжною красою і мелодійністю. Це соната для флейти і фортепіано у 3-х частинах (Allegretto malinconico 2. Cantilena (assez lentо) 3. Presto giocoso, яку артисти Юрій Шутко та Анастасія Бика виконали із гідною захоплення силою та красою, чим ще раз підтвердили свій високий професіоналізм.

     На завершення фестивального концерту, заслужений працівник культури України Юрій Максименко вручив артистам дипломи учасників фестивалю.

 

Деталі
      4 жовтня 2024 року в Палаці культури міста Луцька відкрився XXI-й музичний фестиваль «Стравінський і Україна» за участі Олени Мацелюх (орган, Львів), Ольги Стрілецької (фортепіано, Львів), Єви Куліковської (фортепіано, клавесин, Львів) та Академічного камерного оркестру «Кантабіле» (художній керівник Юрій Ковальчук, диригент Володимир Єфіменко). Фестивалем «Стравінський та Україна», що став візитівкою Волинської області і репрезентантом України на пограниччі української культури та країн Європейського Союзу, Волинська обласна філармонія відкрила свій 85-й концертний сезон. Участь у відкритті фестивалю взяла заступник міського голови Ірина Чебелюк.
      Відомо, що Стравінський схилявся перед творчістю Й. С. Баха, вона для нього була джерелом нових музикальних ідей. «Якщо вам захочеться побачити мого музичного бога, то ступайте до дверей Баха і постукайте в них», – радить Стравінський.
У фестивальній програмі «Клавірні концерти Баха», поряд із найкращими творами німецького композитора, - музиканти представили глядачам одну з особливих граней творчості музичного генія: інструментальні концерти, написані в італійському стилі. Вперше в Луцьку, на лучан чекала справді унікальна можливість почути протягом вечора відразу три концерти видатного композитора.
     Концерт відкрив найбільш популярний у сучасному фортепіанному репертуарі концерт № 1 ре-мінор у перекладенні для двох фортепіано і органу із супроводом оркестру в 3-х частинах (1. Allegro 2. Alla Siciliana 3. Allegro), дві частини якого увійшли до кантати «Нас веде велика скорбота». У виконанні Олени Мацелюх, Ольги Стрілецької (фортепіано) та Єви Куліковської (клавесин) цей твір звучав особливо органічно, гарно і, «найменше нагадував про своє «скрипкове» походження».
      У виконанні Ольги Стрілецької (фортепіано) прозвучав один із органних шедеврів Йоганна Себастьяна Баха, що вразив своїм масштабом і драматизмом – Фантазія до-мінор. Разом з тим, художній світогляд, індивідуальне внутрішнє «бачення» музики, надавало її грі органічності та природності.
Продовжив програму Концерт № 3 до-мінор Баха у перекладі для фортепіано та органу, оригіналом якого є Концерт для двох скрипок ре-мінор в 3-х частинах (1. Allegro 2. Andante e piano 3. Allegro assai) у виконанні Ольги Стрілецької (фортепіано) та Олени Мацелюх (орган).
Невідворотність - це слово, можливо, найбільш точно описує початок найзнаменитішого твору Йоганна Себастьяна Баха - Токати і фуги ре мінор, яку з віртуозністю виконала Олена Мацелюх (орган). Музикантка - одна з кращих інтерпретаторів органної творчості Й. С. Баха у Східній Європі, яка вже декілька років відкриває Бахівські Фестивалі у Брно (Чехія) та у Вроцлаві (Польща).
Львівські музикантки справили враження вдумливих інтерпретаторів музики Й. С. Баха. Блискучим завершенням концерту постав твір, сповнений святковості та оптимізму і багато в чому близький знаменитому циклу Бранденбурзьких концертів - Концерт для трьох клавірів з оркестром № 2, до-мажор у перекладенні для двох фортепіано та органу із супроводом оркестру в 3-х частинах (1. Allegro 2. Adagio 3. Allegro), оригіналом якого, мабуть, послужив втрачений потрійний скрипковий концерт (широко відома його реконструкція). Вражало тонке почуття звукової фарби органістки Олени Мацелюх, що позначилося у її майстерності реєстрування твору. Єва Стрілецька ефектно демонструвала темброві можливості клавесину. Особливо яскраво це було помітно у витончених партіях Концерту №2.
     В цілому слід відзначити віртуозний розмах, сильний темперамент та філігранне володіння мистецтвом барокової артикуляції солісток. Завдяки Баху стало очевидним, що клавіру, так само як органу, доступна сфера високої лірики і патетики, що до клавіру застосовні нові принципи італійської скрипкової школи — віртуозний, концертний стиль, кантиленність мелодики.
На останок, для вручення диплому фестивалю був запрошений магістр державного управління, автор ідеї та художній керівник фестивалю «Стравінський та Україна» Василь Ворон.
      Сподіваємось, що концерт «Клавірні концерти Баха» став справжнім музичним задоволенням як для шанувальників музики Баха, так і для тих, хто у цей вечір вперше доторкнувся до Музики, яка змінила світ.

Деталі

Коли після тріумфальних концертів у Європі 5 жовтня 1922 року в Карнегі-хол розпочинався американський тур капели Олександра Кошиця, у Франції композитор Ігор Стравінський  закінчував повну партитуру для першої постановки «Свадєбки»…

 

Від жовтня 1922 до березня 1923 капела Кошиця дала за океаном 138 концертів, у Бразилії, Аргентині, Уругваї, на Кубі - близько 900 концертів, а нову роботу Стравінського показали у театрі Сари Бернар у червні 1923 року.…

 

«Поетика західнополіського весілля» (2023) Лілії Ковальчук і Віктора Давидюка стала приводом для обміну думками етнолога Віктора Давидюка і музикознавців Мирослави Новакович, Лариси Ігнатової на тему: чи «Свадєбка» насправді «Весіллячко»? Студенти університету і педагоги місцевої музичної школи отримали пригорщу цінної інформації від чудових фахівців, котрі запропонували захоплюючу дискусію, що виходила за рамки твору...

 

Спілкування у музеї-садибі Ігоря Стравінського починалося із відеопрезентації «Волинської корони»: у травні 2024 року обряд внесений до національного переліку нематеріальної культурної спадщини України, отож пропозиція від Христини обумовила ще один інтригуючий екскурс в історію.

 

Як зазначав Віктор Давидюк,  «читання корони» належить до суто  волинських весільних ритуалів. Читав корону маршалок – другий дружба молодого – одразу після того, як брат розплете сестрі косу…Її текст складався з великої кількості двовіршів, іноді до півтораста, основний зміст яких зводився до подяки батькам на напуттям на сімейне життя…

 

Що ж означав цей рідкісний  обряд? Припущення бували різні, свої аргументи Віктор Давидюк виклав в «Етнологічному нарисі Волині» 2005 року і повторив під час нашого спілкування в Устилузі:

 

« Думаємо, що «читання корони» на західній Волині продовжило тюркську традицію читання в цих краях на весіллі Корану.. Від початку 13 століття на цій частині володінь Романа Мстиславовича з’явився повернутий його сватом  половецький полон, представлений тумами і туманами, матерями яких були словянки, а батьками половці.. Згодом, у 15 столітті половців на ці землі ще раз привів литовський князь Вітовт. Відтак половецькі традицій в цій частині Волині дуже давні. На решті ж її території, де половецький етнокультурний компонент відсутній, «корони» на весіллі не читають. Зрештою, й сама форма весільної «корони» своїми двовіршами близька до текстів Корану…»

 

І в цьому припущенні, на мою думку, нічого дивного, якщо взяти до уваги чудову легенду про євшан зілля із «Галицько-Волинського літопису», що лягла в основу поеми Миколи Вороного…

 

Володимир Мономах під час походу взяв у полон сина половецького хана, який швидко забув рідний край, свої звичаї. Щоб повернути сина, старий хан спорядив до Києва посланця… І коли  співи половецькі не вплинули, пахощі євшан зілля таки подіяли…Заплакавши,  юнак сказав: "Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути".

 

Для хористів славної капели  Олександра Кошиця, що принесла на американський континент знаменитого «Щедрика», така дилема постала 1924 року. Посланці Симона Петлюри того року завершили свою титанічну місію культурної дипломатії,  Україну окупували більшовики,  шлях додому був відрізаний…

 

Шляхи Олександра Кошиця та Ігоря Стравінського  в еміграції не перетиналися, кожен робив свою справу. 1944 року  на вчительські курси до Вінніпегу Олександр Кошиць привіз унікальний альбом хорових творів із одинадцяти платівок, наступного року Ігор Стравінський отримав американське громадянство

Василь Ворон

Деталі
    10 вересня 2024 року в житті Волинської обласної філармонії відбулась особлива подія - урочисте відкриття «Мистецького дворика філармонії». Відтепер для широкої громадськості у весняно-літній та осінній періоди під відкритим небом тут будуть відбуватися цікаві культурно-мистецькі події.
      В умовах війни, завдяки воїнам світла і патріотизму українців, митці Волинської обласної філармонії створюють нові концертні програми. І цей культурний простір філармонія презентувала мистецько-патріотичною акцією «Мистецтво і війна», тим самим  показуючи, що українці – нація людей, об’єднаних не лише спільним ворогом. Ми маємо власну мову, історію, культуру, мистецтво та літературу.
      Гостями вечора стали ветеран, радник Луцького міського голови з питань роботи з ветеранами, голова громадської організації «Луцька міська організація спілки воїнів АТО Волині» Олег Кобилинський, голова громадської організації «Члени сімей, загиблих в АТО «Надія» Любов Карабан, Урочистий тон культурно-мистецькій події задала українська поетеса, педагогиня, членкиня Національної спілки письменників України  Ніна Петрівна Горик. Поетеса представила надиктовані серцем та нашим трагічним часом свої вірші із новоствореної збірки поезій «Лінії оборони». Вони про ті жорсткі лінії, які тримають наші захисники і про ті святі, важливі для кожного з нас речі, які потребують оборони. 
      Чудовим наповненням святкового дійства стали яскраві виступи талановитих виконавців, серед яких народний артист України Василь Чепелюк, солістка Волинської обласної філармонії Юлія Єфімчук, які в супроводі Академічного камерного оркестру «Кантабіле» (керівник Юрій Ковальчук) виконали пісню «Під твою милість» І. Соневицького, «Сіяв батько жито» І. Карабиця на вірші В. Крищенка. Святковості додав «Дніпровський вальс» І. Шамо на вірші В. Курінського у виконанні Юлії Єфімчук.  А «Палладіо» (захист, оплот) Карла Дженкінса, музиканти присвятили нашим почесним гостям – воїнам, котрі лікуються в медичних установах Волині, учасникам бойових дій, які такими молодими стали ветеранами, але продовжують жити та працювати задля великої перемоги. Чудові артисти на сцені, неповторна атмосфера заходу була сповнена патріотизму, української  поетики та мелодійності української пісні. Дует у складі Богдани Морозюк та Олександри Павлюк Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної сотні (керівник Антоніна Турик) виконували пісню «Дякую тобі, воїне-друже». Справжнім подарунком стала пісня «Степ широкий розстелився» військовослужбовця, учасника АТО Олега Дмитрука, котрий співав у Волинському народному хорі, але вирушив у лави Збройних сил України. Перед гостями виступила заслужена артистка України Алла Опейда, окремими сторінками творчості якої стала популяризація творчості волинських авторів. Особливим змістом наповнена одна з нових пісень співачки – «Реквієм» (музика і вірші Тетяни Власної). Окрасою культурно-мистецького дійства став виступ учасників зразкової вокальної студії «Зернятко» культурно-мистецького центру «Красне» (Керівник – Алла Опейда).
       Не одного з артистів хору обов’язок покликав у лави Збройних Сил України і на концерті на своїх улюблених барабанах грав артист хору, а нині молодший сержант Національної гвардії України Мирослав Кіруєв! Прологом до виступу хору стала поезія української поетеси, прозаїка, публіциста, заслуженої журналістки України  Надії Гуменюк «Перероджені пеклом ніколи не ввірують в рай», що прочитав артист розмовного жанру Андрій Тимощук. Артисти Волинського народного хору дарували глядачам свої найкращі твори та композиції: українські народні пісні «Сховалось сонце за горою» та «Ой у лузі червона калина», «Гарний козак, гарний» (солісти заслужені артисти України Петро Хемій та Ярослав Дричик), була виконана вокально-хореографічна композиція «Козаки йдуть». У кожній пісні – історія нашої держави, її традиції, прагнення до самовизначення, любов до рідного краю, оптимізм та віра у велике майбутнє України. Гарні українські пісні люди неодмінно підхоплювали слідом за співаками, адже пісня стає другом тільки тоді, коли вона зрозуміла, знаходить емоційний відгук у серці слухача.
      І на останок, до слова були запрошені директор Волинської обласної філармонії Сергій Єфіменко та перший заступник голови Волинської обласної ради Юрій Поліщук, якому, як внесок в Перемогу, Сергій Єфіменко передав для потреб ЗСУ розвідувально - коригувальний дрон DJI Mavick 3 PRO.
       Яскравим обрамленням культурно-мистецької події постала українська народна пісня «Єднайся, народе!» (текст А. Опейди, обробка для хору О. Стадника, аранжування для оркестру С. Писарського та П. Завади)
 

Деталі

   

      На що ви чекаєте від органного концерту? Неповторного звуку - то потужного, як снігова лавина, то ніжного, як спів ангелів? Яскравої віртуозності, різноманітності фарб і відтінків звучання, що вражає своєю нескінченністю? Все це є у програмі молодого талановитого чеського органіста та піаніста, лауреата престижних міжнародних конкурсів органістів Йозефа Кратохвіла, за участі якого, 6 вересня 2024 року відбулось урочисте закриття VI-го Волинського фестивалю органної музики «Лучеськ Органум». В Рік чеської музики в світі, цей благодійний, благородний проект в Україні здійснюється за допомогою Генерального Консульства Чеської Республіки у м. Львові.

     Йозеф Кратохвіл веде активну концертну діяльність по всій Європі. Як соліст, він виступає з Державним філармонічним оркестром Кошице, Остравською філармонією імені Леоша Яначека, а також з оркестром консерваторії ім. Л. Яначека. Його майстерність гри на органі та фортепіано неодноразово захоплювала слухачів у різних куточках Європи.

      Для концерту під назвою “Te Deum” він склав програму, яка у всьому блиску представила шедеври французької та чеської органних шкіл.

      В дуже орнаментованих, барвистих, імпровізаційних Варіаціях на тему старовинної різдвяної пісні 'Votre Bonté Grand Dieu'' («Твоя доброта, Великий Боже») французького композитора Клода Бальбастра, артист постав бездоганним інтерпретатором, гра якого сповнена характерних ритмів, прикрас для вишукано-філігранного стилю французького рококо.

      Іншими фарбами заграв орган в першій і другій частинах грандіозної органної Симфонії № 5 Шарля-Марі Відора – одного з найблискучіших органістів та композиторів французького романтизму. Своїм майстерним виконанням Йозеф Кратохвіл зумів відтворити пишність і дух тієї епохи, розкривши все багатство фарб та розкіш тембрової палітри великого романтичного органу.

     Повільна друга частина «Легенда» Симфонії № 9 Антоніна Дворжака, створена під враженням поеми Г. Лонгфелло «Пісня про Гайавату», зокрема картини похорону дружини індіанського вождя – прекрасної Міннегаги. Злиття споконвічно чеських і нових американських витоків надає стилю останньої симфонії композитора унікального характеру.

     Чехія – королівство органної музики, де під час богослужінь звучать духовні твори: меси, псалми, секвенції, гімни, реквієми. Вони по-своєму гарні й унікальні, надають урочистості релігійним обрядам, дарують людині особливий настрій умиротворення, або, навпаки, змушують задуматися про щось глибоко особисте. Продовжила концерт музика чеського композитора, органіста-віртуоза, імпровізатора, клавесиніста, мандолініста Яна Кухаржа, який працював у Празі церковним органістом, також був диригентом італійської опери. Його партита - рід органних варіацій на хоральну мелодію в музиці XVII–XVIII століть, у виконанні Йозефа Кратохвіла, перенесла слухачів в атмосферу старої Праги із середньовічними замками, старовинними палацами, будиночками, храмами, де звучать дзвони та багато іншої музики.

     І яскравим апофеозом заключного фестивалю «Лучеськ Органум», по праву, постала музика чеського композитора, піаніста та диригента, основоположника чеської національної композиторської школи – Бедржіха Сметани, двохсотліття від дня народження якого в цьому році відзначає світова музична спільнота. Події революції 1848 р., в яких Сметані довелося брати участь, знайшли живий відгук у його героїчних піснях («Пісня свободи») та маршах. У виконанні Йозефа Кратохвіла прозвучав «Марш студентського легіону» Б. Сметани, що підпорядкований одній головній ідеї — допомогти музикою чеському народові в його героїчній боротьбі за свободу і незалежність, вселити в нього почуття бадьорості та оптимізму, віру в кінцеву перемогу правої справи. Символічно, що ця ідея надзвичайно перегукується з нашими реаліями - нашою сьогоднішньою боротьбою із російською агресією.

   Відрадно, що поряд із заступницею директора Департаменту культури, молоді і спорту, начальниці Управління культури Тетяною Дудар, серед почесних гостей фестивалю були присутні українська органістка, науковиця, дослідниця органного мистецтва, авторка монографії «Орган і сакральна культура Чехії» Олена Мацелюх, члени Волинського обласного товариства чехів "Матіце Волинська" та консул генерального консульства Чеської Республіки у Львові пан Петер Поспішил, який був запрошений до слова та почесної місії закриття шостого Волинського фестивалю органної музики.

     Вдячними бурхливими оплесками дякували талановитому артисту слухачі, адже Йозеф Кратохвіл відкрив перед аудиторією абсолютно нову і невідому досі яскраву сторінку європейської культури – сакральну музику Чехії для органу.

.

  1. "Музика любові" ("Пролісок", "Червона калина")
  2. Концерт-реквієм "Коли ви вмирали, вам дзвони не грали"

Сторінка 7 із 52