Камерний оркестр "Кантабіле"

     Відомо, що концерти класичної музики відрізняються значним виховним потенціалом. що особливо важливо в процесі розвитку та виховання, і особливо підростаючого покоління. Тому Академічний камерний оркестр "Кантабіле" з метою пропаганди високохудожніх музичних творів та виконавської майстерності 15 вересня 2021 року дали два концерти поспіль у Волинському фаховому коледжі Національного університету харчових технологій. Органічно поєднавши в своїй діяльності виконавство і педагогіку, Товій Рівець знає як зацікавити аудиторію, активізувати та залучити її  в сумісну діяльність. І ось він перед очима, непересічний диригент, істинний маестро! Так злагоджено керувати оркестрантами може лише справжній чарівник, який володіє техніками беззаперечного впливу.

      Програму можна сміливо назвати чудовою, грайливою та вишуканою: Й.Бах, В.Моцарт, І.Шамо, Дж. Россіні, П.Чайковський, В.Сапаров, Й. Брамс, Х. Родрігес, Ян ван дер Руст, Й. Штраус, А. П'яццолла. Концерт розпочався знаменитою арією з оркестрової сюїти ре-мінор великого Й.С.Баха, яка заворожує з перших звуків, і яку по праву можна назвати справжнім діамантом серед дорогоцінних шедеврів музичного мистецтва. Слухачі були підкорені з першої ж хвилини і цьому сприяло майстерне управління ансамблем Товія Рівеця.

      Концерт цікавий тим, що крім безпосередньо музики зі сцени звучали й коментарі, де маестро захоплено розповідав про музику доступною мовою, прекрасно взаємодіючи із залою, інколи з гумором. Завдяки інтерактивності концертної побудови, слухачі змогли відчути себе учасниками великого музичного дійства.

        Концерт камерної музики прикрасила поезія українського поета сучасності Сергія Жадана "Птах" . Артистка розмовного жанру Оксана Єфіменкео вкотре вразила глядачів надзвичайно натхненним емоційним прочитанням цього твору, який по праву вважається альтернативним гімном України. А яскраво доповнила патріотичну тему неймовірна пісня Дмитра Туптала з літопису Григора Граб'янки "Войска Запорозького воїн знаменитий" в автентичному  виконанні Андрія Громика.

     Камерний оркестр повністю складається з талановитих чудових солістів, яким підвладне усе. Керуючи оркестром із скрипкою в руках, темпераментний маестро творив чудеса: він виразно рухався в такт музики, а у фіналі концерту змусив підтанцьовувати глядачів під ритмічний аргентинський танець  Танго. Емоції зашкалювали!

       Калейдоскоп неперевершених композицій, яскрава віртуозність всіх виконавців незмінно виробляли приголомшливий ефект на глядачів та примушували їх бити у долоні в такт з музикою.

    Кожного разу артист радував нас несподіваними сюрпризами. Разом з камерним оркестром він надав увертюрі з опери "Вільгельм Телль" Дж. Россіні істинно камерної забарвленості завдяки трактовці ансамблю як великого оркестру. Але на цьому "ріг достатку" сюрпризів музиканта не вичерпався. Виконання танго "Кумпарсита", - одного з найвідоміших і найпопулярніших танго всіх часів, стало справжнім святом для душі. Протягом усього виконання хотілося пуститися в "танок". Це достатньо популярний твір, яким захоплюються як виконавці, так і слухачі. Дуже тонке виконання захопило від самого початку і до останніх звуків. Весь вечір був заповнений чудовою музикою. Суцільний захват! Неможливо залишатися спокійним і байдужим! Дійсно, тривале пережите відчуття свята та феєрії - ось істинний "післясмак" концертів такого рівня. Музиканти грали з явним задоволенням, технічно і достатньо зіграно. В атмосфері концерту цікаво прозвучали та запам'ятались слухачам мініатюриний камерний шедевр "Маленька нічна серенада" В. Моцарта, Варіації на тему популярної української народної пісні "Їхав козак за Дунай", регтайм "Старе кіно" туркменського композитора В. Сапарова. А Угорський танець № 5 Й. Брамса у виконанні неперевершеного камерного ансамблю подарував слухачам "ціле торнадо" емоцій. Гучні аплодисменти безперестанку звучали тільки-но маестро робив свій заключний помах руки. Своєю енергетикою та настроєм він не тільки надихав оркестр, але і підкорив весь зал! Подарунком для слухачів стало виконання оркестром у фіналі концерту Маршу Радецького Й. Штрауса, що привело слухачів у цілковитий захват. Але все хороше коли-небудь закінчується, завершився і цей незабутній концерт.

Валерія Бійо.

 

    

Відкриття фестивалю "Стравінський та Україна"

    1 жовтня, в цей особливий для музичної спільноти день - Міжнародний день музики, на Волині відбулось урочисте відкриття 18-го музичного фетивалю "Стравінський та Україна". Це глобальний проект, єдиний в Україні, ініціатором якого стала Волинь. Фестиваль живе, розвивається і є гідною пам'яттю маестро зі світовим ім'ям, життя і творчість якого пов'язані з Україною та Волинню.

    18-ий музичний фестиваль "Стравінський та Україна" відкрив один із славетніших колективів України - Академічний камерний оркестр "Віртуози Львова", Львівської національної філармонії ім. Мирослава Скорика. Художній керівник та головний диригент, заслужений діяч мистецтв України, народний  артист України Сергій Бурко.

      Так, розпочав концерт один із вершинних творів М.Колесси - Сюїти " В горах" (1992), в якому втілюються образи народного життя Прикарпатської України, змальовуються картини чудової природи рідного краю. Диригент Сергій Бурко разом з оркестрантами глибоко прониклись в характер гуцульської музики твору, як то імпрессіоністичний звукопис. так і національні фольклорні традиції, і майстерно передали їх засобами оркестру - від яскравого, з карпатським колоритом Аллегро крайніх частин, до спокійного, безжурного широкого ліричного мелодичного розспіву середньої частини.

      Продовжив вечір Базельський концерт ре-мажор для струнного оркестру Ігоря Стравінського, - геніального композитора, який заслужив від сучасників прізвисько "людина з тисячею облич". Він подібний Фокуснику зі свого балету "Петрушка", який вільно переміщує жанри, форми, стилі на своїй творчій сцені, немов підкорюючи їх правилам власної гри. Базельський концерт написаний у 3-х частинах: Vivace, Аріозо: Andantino, Allegro. Хоча інструментальний склад концерту відрізняє темброве самообмеження та відсутність постійних солістів, диригент Сергій Бурко демонструє вражаючу майстерність в створенні тембрового діалогу з віртуозним артистизмом.

     "Диптих" М. Скорика вразив своєю яскраво театральною драматургією, де уміло використовуються прийоми стильової гри. Диригент зумів майстерно підкреслити принцип багаторівневого контрасту частин. Перша частина Триптиха  була насичена  зворотами арій lamento, через що виникали асоціації з "Плачем  Аріадни" Монтеверді, а початок середнього розділу нагадував кульмінацію "Adagio" Т.Альбіноні. В другій частині камерний ансамбль віртуозно продемонстрував урбанізований мотив американсьеого походження. стилізований в манері "ретро", з рисами комерційного джазу, номерів бродвейського театру.

     "Віртуози Львова" успішно інтегрують українську культуру до світового культурного простору, тісно співпрацюючи з багатьма видатними особистостями. Серед плеяди імен - ім'я  Софії Соловей - української оперної та камерної співачки, лауреатки 14-ти міжнародних вокальних конкурсів. Зірка виступала на сценах багатьох оперних театрів Європи та Америки. Проживаючи 20 років в Італії, співачка не розриває зв'язків з Україною. Виконавши три весільні пісні М.Скорика "Ой, летіла галочка", "Шуміла ліщина", "Хиляються ворота", співачка вразила своєю розкішною кантиленою. її голос не просто наповнювався зовнішньою красою, але і дотримувався логічних акцентів. музичної і декламаційної виразності. В її виконанні поєднались ідеальне злиття гарного, пружного і природного вокального звуку, що ллється наспівно і вільно та живого, природного, виразного слова.

      Продовжила концерт мініатюра для струнного оркестру і хору О.Козаренка, названу ним "Екстравагантна симфонія". Під чуйною орудою диригента перед слухачами проходив яскравий конфліктний діалог, де остання частина циклу - хоровий вокаліз, який був органічною частиною оркестрової партитури. Сергій Бурко зумів передати драматургію симфонії, яка будується на динамічному і темповому контрасті тем, написаних з натяком на симфоджаз і рок-музику. Перший елемент представляв собою мерехтливе ostinato струнних, другий - викликав асоціації з красою афроамериканської інтонаціонності. Така взаємодія музично-професійних та етнічних традицій у всьому її розмаїтті справила приголомшливе та незабутнє враження.

     Апофеозом фестивального концерту стало Concerto grosso №2 Золтана Алмаші, - віолончеліста, композитора, педагого, засновника камерного фестивалю "Гольфстрім", творця авторських альбомів, що є далеко неповним переліком багатогранної особистості митця. Основна ідея творчості З.Алмаші - це синтез традиційного та новаторського, а саме універсальний стиль, в якому він намагається продовжити й дещо узагальнити попередні надбання. За словами композитора, початок нового тисячоліття трансформувався у нього в несподівану творчу ідею: йому захотілося почати музику з "чистого аркуша", так, ніби до цього моменту музики взагалі не існувало. Тому в циклі Concerto grosso №2 найважливішою є перша, вступна частина. В ній лише одна нота, яку кожен інструмент чи кожна група інструментів грали на свій лад, немов шукали стежину в темряві навпомацки. Лише потім методом накопичення в музикантів оркестру з'являлися інші ноти, знайомі музичні формули, принципи драматургії.

     Прекрасним взірцем лірики кохання стала п'єса М. Скорика "Листок до альбому", яка вишукано прозвучала на біс у виконанні камерного оркестру і стала гідним завершенням першого концертного дня фестивалю "Стравінський та Україна".

Національний симфонічний оркестр України

                                                "СЛУХАЙ ВІЧНІСТЬ"

    12 вересня 2021 року в рамках Всеукраїнського гастрольного туру "Слухай вічність", з нагоди 30-річчя Незалежності України до Палацу культури міста Луцька завітав Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, який веде більш ніж вікову історію з моменту свого заснування. Про найвищий рівень професіоналізму оркестру говорити сьогодні вже зайве: музикантам підвладне усе, достатньо поглянути на репертуар і список всесвітньо відомих диригентів, які працювали з колективом. Почесну місію диригента цього славнозвісного оркестру ніс народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимир Сіренко.

      Також лучани мали щасливу можливість насолоджуватись блискучою грою соліста-скрипаля народного артиста України Олександра Семчука. Музикант належить до покоління яскраво обдарованих виконавців, чий стиль відрізняється надзвичайно вдумливим і сучасним трактуванням музики. Його виконання несе високий емоційний заряд, надзвичайну енергію і масштабне мислення. Олесь Семчук поєднує національний дух і характер виконання з блискучою освітою у таких знаменитих скрипалів, як П.Верніков, В.Третьяков, Т.Варга, М.Вайман, А.Лисий, Н.Чумаченко. А ще, маестро грає на скрипці французького майстра О.С. Бернардель (1855р.) і  смичком "Біла леді" роботи майстра Навеа-Вера.

     Створені в різні культурні епохи, представлені на концерті шедеври відносяться до числа найбільш показових і характерних для творчості їх авторів. І символічно, що вечір відкрив твір геніального українського композитора, класика європейської музики Максима Березовського - Симфонія До-мажор в трьох частинах. З неприхованим ентузіазмом маестро диригував оркестром, і музиканти слідували за ним, створюючи на сцені свято, яке вже не відпускало уваги слухачів.

     Прем'єрна енергетика - це завжди феєрверк. Висока концентрація всього, приємне хвилювання і досягнення висот. Не буде таємницею. що публіка з нетерпінням чекала на твір геніального композитора Євгена Станковича, який є однією з ключових постатей у сучасній музиці України. Світова прем'єра концерту-сюїти в стилі ретро для скрипки з оркестром відбулась 6 вересня 2021 року в Тернопільській обласній філармонії. Концерт складається з 4-х частин: 1. Арія 2. "Осінній ноктюрн" (або "Коли падає листя...") 3. Інтермеццо (Гра гуцула) 4. Елегія. У неповторній музиці композитора поєднався фольклоризований мелос зі складними сучасними композиційними прийомами та багатошаровою поліфонічною фактурою, автентичної народної інтонації з модерновими оркестровими тембрами й  звуковими барвами. А інтелектуальна манера гри соліста О.Семчука звернула на себе увагу з перших ж тактів твору. Скрипаль упевнено вів діалог з оркестром, насолоджуючись процесом спільного музикування.

     Після теплих та щедрих овацій, "Принц скрипки", як його охрестила італійська преса, продовжував радувати своїх шанувальників сольними композиціями, серед яких у виконанні зі своєю сестрою Святославою, також скрипалькою оркестру.,дуже зворушливим стала посвята скрипкової композиції Каприса № 1 для двох скрипок. ор. 18 композитора Г.Венявського своєму батькові.

     Симфоній № 9 мі-мінор "З нового світу" чеського композитора А.Дворжака, що прозвучала після перерви, ще посилила враження емоційного розмаху, змусивши в черговий раз задатись питанням, які ж повинні бути душевні сили композитора, щоб писати таку пристрасну емоційну музику, з такими контрасними полюсами. Розпочалась симфонія стримано-скорботною темою, створивши напружену атмосферу, потім музика парила над залом оркестровим tutti, занурюючи всіх в світ, повний підвищеного емоційного тону, драматизму, що поступово наростає, та м'якого задушевного ліризму. Те, що оркестр зумів показати в симфонії. вилилось у неймовірну кульмінацію концерту. Фінал буквально приголомшив своєю міццю і завершився громовою овацією. Всі мріяли про вихід артистів оркестрів на біс не тому. що концерту було недостатньо, а тому. що всім хотілось ще трішки продовжити задоволення.

    Тому на останок ще одним справжнім подарунком для слухачів стало виконання оркестром у фіналі концерту "Мелодії" Скорика. Стільки трагізму та суму, стільки глибини було в цьому прочитанні, перконливості в кожній фразі. Не меншою красою було відзначене виконання Вальсу "Розлука" В. Лисенка.

    Прикрасою концерту залишалась його ведуча, лауреатка обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського - Оксана Єфіменко, пізнавальне та цікаве слово якої в поєднанні з чарівними виразними інтонаціями її голосу звучали в унісон самої прекрасної музики.

                                                              

                                                                                                                                                      Валерія Бійо

Концерт Віктора Лияка та Анни Любанської

       5 вересня 2021 року польські музиканти органіст-віртуоз Віктор Лияк та оперна співачка Анна Любанська (меццо-сопрано) запросили гостей на хвилююче побачення з прекрасним світом музики. Приємно, що це вже друга творча зустріч лучан із органістом-віртуозом, який подарував їм незабутні враження від виконання неперевершених зразків органної музики. Адже Віктор Лияк - невтомний  популяризатор органної спадщини Баха, мистецтвознавець. доктор наук, віце-президент та керівник міжнародного органного фестивалю Й. С. Баха, що організовує Варшавське музичне товариство. Творчість талановитої оперної співачки Анни Любанської тісно пов'язана з Великим театром - Національною оперою у Варшаві та оперними театрами багатьох країн світу.

      У дивовижній співтворчості з Віктором Лияком фантастичної краси мецо-сопрано Анни Любанської, що проступило в біблійних піснях А. Дворжака, та найтонші психологічні нюанси (ліричні та драматичні) у творах Баха-Гуно, Шуберта, та в Сен-Санса удостоїлися відвертого захоплення слухачів.

        Концерт був обрамлений молитвою Ave Maria - твором рідкісної мелодраматичної краси і незбагенної філософської глибини. Ave Maria - католицька молитва, звернена до Діви Марії. Серед часто виконуваних також Ave Maria Ш. Гуно (створена як мелодія у супроводі 1-ї прелюдії "Добре темперованого клавіру Й. С. Баха". Володіючи дуже гарним оксамитовим соковитим тембром, артистка виявила тут найвищу вокальну культуру, драматичну кантилену, почуття фразування і неймовірне легато.

       Відомо, що будучи глибоко релігійною людиною, чеський композитор А. Дворжак шукав спасіння у вірі - і в музиці. І не дивно, що в центрі програми - вокальний цикл "Біблійні пісні" композитора, який став однією з вершин його творчості. Глибина змісту і мудра простота виразних засобів виділяють їх із усієї вокальної лірики композитора. У якості тексту для нового твору він обрав старочеський переклад Псалмів Давида із знаменитої Кралицької Біблії 1579 року, але на концерті вони прозвучали в українському перекладі митрополита Іларіона, в миру Івана Огієнка.

         Свіже прочитання псалмів, обрамлене в прекрасний, натхненний виразний вокал Анни Любанської відволікали слухачів від земних емоцій, та повністю зосереджували на відкритті біблійних текстів і церковних таїнств. Разом з тим, А. Дворжак змусив орган говорити мовою романтичної епохи, він, разом із композиторами-романтиками вдихнув нове життя в орган і довів, що інструмент, який рахується "прикладним", церковним, і в XIX столітті може бути сучасним. Псалми подолали неемоційну статику церковної музики, тому що композитор зміг поєднати в них красу та наповненість мелодії з декламаційною виразністю інтонації. Анна Любанська розкрилась як багатогранна артистка з міцним драматичним потенціалом, фактурною яскравістю і насиченістю справжнього звучання меццо-сопрано, передаючи різні за рівнем і характеру емоції. Твір нагадував про позачасову глибину твору, в якому душа художника оживає з кожним виконанням.

        Органну частину програми склали твори геніального майстра Й. С. Баха, як то Прелюдія і фуга до-мінор та Хорал "Помилуй мене, Господи, Боже!", музика якого втілює вершинні досягнення північно-німецької органної школи часів бароко. Створена для церкви, вона заключає в собі високі духовні істини, без яких немислима творчість композитора. Гра Віктора Лияка, як завжди вирізнялась своєю бездоганною майстерністю, таким самим бездоганним і виразним ліризмом, поезією, благородством та величчю. В його м'якій виконавській манері відчувалась не тільки стримана чуттєвість, а також його особиста присутність.

        Прощальним концертним подарунком стало виконання перлини духовної вокальної музики "Ave Maria" Ф. Шуберта. Шанувальники мистецтва, які бажають відпочити душею і серцем. занурившись у чарівний світ найкращої музики, неодмінно повинні побувати на концерті органної музики хоча б раз і пережити усе самим!

                                                                                                                                                       Валерія Бійо