- Деталі
«Весняні голоси» - таку символічну назву має музичний проєкт Волинської обласної філармонії, ідеєю та головною метою якого є показ широкій громадськості нової генерації українців, за якими музичне майбутнє європейської України.
21 квітня 2024 року юні таланти Волині, поруч з досвідченими, відомими музикантами, у затишній атмосфері Волинського Академічного обласного театру ляльок, під чарівні мелодії, у живому оркестровому виконанні, подарували нам справжнє музичне задоволення та неповторні емоції.
В концертній програмі Академічного камерного оркестру «Кантабіле» (керівник Дарія Шевчук) - твори різних стилів, від музики бароко до сучасних зразків камерного музичного мистецтва.
Камерний оркестр та провідні солісти виконали твори геніальних композиторів-класиків. Це музика великого венеціанця Антоніо Вівальді, що зцілює душі та відкриває нові горизонти – Концерт № 1 мі-мажор, з циклу «Чотири Пори року». Частина 1-а «Весна». Та один із найпрекрасніших зразків лірики Вольфганга Моцарта - Концерт № 21 для фортепіано з оркестром. Частина 2. Andante (солістка Тереза Верзун-Ролінгер).
Божественно і водночас чуттєво прозвучало “Sentimentale” з Сюїти для флейти та джазового тріо французського джазового піаніста, композитора Клода Болінга. Море задоволення принесло соло флейти Дани Ліновиченко - у виконанні юної віртуозки звучали теми від химерних до повільних романтичних та сентиментальних.
На концерті лучани та гості міста почули усіма улюблені твори Астора П'яццолли – «Escoala» («Акула») для скрипки з оркестром (солістка Марія Суворова), Танго «Кафе 1930», з циклу «Історія танго» та «Oblivion” («Забуття») (соліст Ігор Єременко). Своїми джазовими гармоніями, прийомами класичної поліфонії, та майстерним використанням контрапункту, твори Короля танго у виконанні оркестру «Кантабіле» та справжніх віртуозів – солістів, справили просто незабутнє враження.
Енергійна чудова джазова п’єса "Squirrels" («Білочки») американського композитора голландського походження, Германа Біфтінка, в якій музично представлені білки, що бігають навколо вас. Солістка Вероніка Сірук (флейта) своєю віртуозною грою передала як вони майстерно стрибають з дерева на дерево, миттєво міняючи напрямок.
Серед загальновизнаної прикраси золотого фонду музичної класики, що постійно включають до свого репертуару видатні скрипалі, постав «Ноктюрн» грузинського композитора Важі Азарашвілі. Цей, небесної чистоти і океанської глибини «Ноктюрн», з мелодикою, що зачаровує, у виконанні оркестру «Кантабіле» та соліста Сергія Бурова (фортепіано), надовго залишив слід блаженства в серцевій пам'яті слухачів.
А вишуканий «Експромт» для струнного оркестру відомого фінського композитора Яна Сибеліуса викликав глибокі почуття, зачарувавши слухачів своєю красою та емоційною глибиною.
Невимовна ніжність, щира любов до своєї Батьківщини її вірного сина – про все це розказала музика Юрія Шевченка в Парафразі на мелодію Михайла Вербицького (гімн України) у виконанні камерного оркестру з солісткою Тетяною Солонінко (скрипка).
Символом незламності українського духу, символом добра, любові і життя, у чуттєвому виконанні солістки оркестру «Кантабіле» Юлії Єфімчук (сопрано), прозвучала пісня Івана Карабиця та Вадима Крищенка «Сіяв батько жито».
Володіючи віртуозною технікою та безперечним смаком, солісти продемонстрували чудові якості: високу культуру інтонування, тонке почуття стилю при виконанні самої складної та різноманітної музики (від майстрів Барокко до авторів XXI століття).
Яскравим апофеозом концерту піднісся всесвітньо відомий оркестровий вальс Йоганна Штрауса «Весняні голоси», що славив весну!
Валерія Бійо
- Деталі
12 квітня 2024 року в рамках проекту «Духовні концерти в храмах Волині», до дня пам’яток історії та культури, в Церкві «Дім Євангелія» міста Луцьк відбувся дивовижний концерт духовної музики, де музиканти Академічного камерного оркестру «Кантабіле» під орудою Дарії Шевчук наповнили храм чудовими звуками музики різних епох, від бароко до сучасності. Цьогорічний музичний проект, створений філармонією, спільно з Духовенством храмів Луцька, Володимира, Ковеля та Ківерець, місія якого – через духовність, через музичні молитви зміцнити віру у Божественнні сили, вселити надію, що кращі часи настануть в Україні, ми виборемо Перемогу! Чудова акустика, архітектура, простір, внутрішнє оздоблення, — усі ці елементи були частиною музичної вистави і пропонували щось більше, ніж просто музика.
Концерт в «Домі Євангеліє» включав не лише духовні твори, такі як Інтродукція з Ораторії Йозефа Гайдна «Сім слів Спасителя на Хресті», але й світську програму.
Музиканти оркестру «Кантабіле» своєю грою передали глибоку скорботу, якою була перейнята досконала музика Ораторії Йозефа Гайдна. У побудованій на звукових контрастах музиці, красу якої неможливо описати людськими словами, до глядачів доносились і страждання Ісуса, і його любов до занепалої людини.
Поринаючи у світ почуттів Й. С. Баха, в італійській світській кантаті «Невідомо йому, як це гірко», музиканти оркестру «Кантабіле» пропонували глядачам щось дорогоцінне не лише для їх художнього сприйняття, але й для душі. У 5-ти частинній композиції для сопрано, флейти, струнних і бассо континуо, що складалась із Симфонії, двох речитативів та двох арій у віртуозному виконанні солістів Юлії Єфімчук, Лариси Гетманчук та Сергія Бурова глядачі не переставали дивуватись виразному багатству фантазії композитора, його найтоншому почуттю вокально-інструментальної драматургії, неперевершеній красі у виразності музичних образів.
Композиція А. П’яццолли «Аве Марія», надихаючи музикантів оркестру «Кантабіле» своїми колоритністю та барвистістю, вражала непідкупною зміною фраз у інструментів, різноманітними музичними прийомами.
А вишуканий «Експромт» для струнного оркестру відомого фінського композитора Яна Сибеліуса викликав глибокі почуття, зачарувавши слухачів своєю красою та емоційною глибиною. Ніжні мелодії, переплітаючись з багатими гармоніями, немов дозволили глядачам вирушити в емоційну подорож.
Справжню музичну насолоду дарували прекрасні твори вітчизняних композиторів. Невимовна ніжність, щира любов до своєї Батьківщини її вірного сина – про все це розказала музика Юрія Шевченка в Парафразі на мелодію Михайла Вербицького (гімн України) "Ми-є!", у виконанні камерного оркестру «Кантабіле».
Значна частина творчості Михайла Шуха пов’язана з традиційними жанрами сакральної музики. Народжений баченням художника кінця 20-го століття, піснеспів чарівної краси та гармонії «Аве Марія» Михайла Шуха, у виконанні Юлії Єфімчук, постав перед слухачами у новому, сучасному ракурсі.
Після закінчення дійства старший пресвітер обласного об’єднання ЄХБ єпископ Ярослав Троць подякував артистам та побажав присутнім і надалі розширювати свої естетичні та духовно-культурні горизонти.
Радість у серці та посмішки на обличчях людей після концерту були вірними свідками того, що концерт пройшов чудово, і такі концерти затребувані нашими городянами та гостями міста. Але найголовніше, вони створюють атмосферу свята, кохання, добра, миру та взаєморозуміння.
Валерія Бійо
- Деталі
- Деталі
Справжнім подарунком для всіх любителів баянної музики став концерт під назвою «І душа зігріється у звуках…», що відбувся у Волинському театрі ляльок 21 березня 2024 року. Адже до лучан завітав народний артист України, професор НМАУ ім. П. І. Чайковського, соліст Національної філармонії України, лауреат Міжнародного конкурсу «Гран-Прі», Франція (золота медаль), володар Гран-Прі конкурсу-фестивалю «Music World”(Італія), баяніст-віртуоз Сергій Грінченко. Примітно, що музикант очолював Квартет баяністів ім. М. Різоля Національної філармонії України з 1992 по 2016 роки, який у 1999 році став лауреатом міжнародного конкурсу в Італії міста Кастельфідардо.
Програму концерту можна назвати умовно «Баянне ретро», адже в ній були представлені як оригінальні твори академічної, естрадної та джазової музики 20-го століття, так і перекладення музичних шедеврів для баяну.
Бездоганне й інтуїтивне відчуття стилю композиторів різних епох, віртуозна техніка гри, досконале володіння штриховою палітрою вирізняють Сергія Грінченка як одного з кращих представників української баянної школи.
Обробка української народної пісні «Їхав козак за Дунай», якою розпочався концерт, передала національний характер, створивши відразу особливу атмосферу. Вразила своєю яскравістю улюблена не для одного покоління баяністів «Донецька кадриль» одного з найпопулярніших українських композиторів Ігоря Шамо в обробці Миколи Різоля. А дивовижний Угорський танець «Чардаш» Миколи Різоля підкорив глядачів своїм експресивним запальним характером.
Сергій Грінченко - автор численних перекладень, аранжувань, імпровізацій для баяна. У перекладенні Романсу Сергія Лункевича та в оригінальній композиції «Надвечір’я» особливо зачаровувала тонка поетичність виконання і неповторна „бісерна” гра музиканта.
Краса та чарівність Молдавської польки полонила глядачів і не змогла залишити нікого байдужими. Особливу привабливість концерту надав так званий «старовинний український вальс», адже у виконанні Сергія Грінченка прозвучала одна з найбільш відомих і знаменитих румунських мелодій у світі - вальс «Дунайські хвилі» Йосифа Івановичі.
Окремо треба сказати про твори естрадно-джазового напряму, адже далеко не вся подібна музика створювалася в оригіналі для баяна та акордеону. Один із прикладів тому – твори А. П'яццоли, написані для бандонеона. У виконанні баяніста-віртуоза прозвучало одне з найпопулярніших танго «Забуття».
Серед джазових композицій найцікавіші - «Осінь в Парижі» джазового виконавця та аранжувальника Френка Марокко, де він показав справжнє диво у розробці джазових композицій; вальс «Марго» та вальс-мюзет «Шалений сміх» Рішара Гальяно, а також найкращий твір 20-го століття - танго «Бризки шампанського» Хосе Марії де Люк’єсі. І, звичайно, яскравими номерами постали естрадно-джазова композиція для баяна «Коли прощаєшся з друзями…» та «Тещин міст» із циклу «Картинки зі старої Одеси» легендарного Віктора Власова, який тонко відчуває пульс часу, конвертуючи його в гарячі ритми сучасної поп-музики.
На біс була виконана запальна композиція «Ель Кумбанчеро» (Самба) Рафаеля Ернандеса, де артистизм музиканта зустрів доброзичливе ставлення публіки, його виступ на сцені одразу схилив до себе, глядачі в залі танцювали під музику!
Музикант подарував неймовірні емоції глядачам, які переконались в таланті та неймовірній сценічній чарівності цього дивовижного музиканта!
- Деталі
8 березня 2024 року у Палаці культури міста Луцька до 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка відбувся особливий мистецький проєкт, оскільки припадає на період історичного протистояння української держави з російською агресією. Лейтмотивом заходу стали рядки з повісті «Варнак», - «Музику я полюбив усім серцем…». Літературно-музичну композицію для лучан було підготовлено творчими силами Волинської обласної філармонії та факультету культури і мистецтв Волинського національного університету ім. Лесі Українки.
Музична подія відображала різні етапи життя та творчості поета. Зібравши перлини шевченківської спадщини, артистка розмовного жанру Волинської обласної філармонії Уляна Олексюк та студент ВНУ ім. Лесі Українки Богдан Лукашук, ознайомили слухачів з творами на слова Тараса Григоровича Шевченка, цікаво здійснюючи упродовж заходу конферанс усіх музичних номерів. Тому Шевченко постав не лише як борець за волю України, символ духовного життя нації, але й як європейський митець з широкою музичною ерудицією, та як всебічно обдарована особистість.
Розпочалося дійство із звучання Прелюдії № 8, що має назву «Дзвони» Ігоря Шамо у виконанні самої юної учасниці Терези Верзун-Ролінгер – символом єдності, нагадуванням про поета та його духовні заповіти, що він залишив після себе. Тарас Шевченко — наймузичніший поет у світовій літературі. Його життя та творчість свідчать про значущий вплив музики на його духовний світ. Добираючи репертуар, артисти використали музику, яку він любив, пісні, які сам співав. Це і Марш з опери «Вільгельм Телль» Дж. Россіні у виконанні камерного оркестру «Кантабіле» (керівник Дар’я Шевчук), і Соната № 8 (Патетична) Ч.1 Л. ван Бетховена у виконанні Юрія Попова, пісні «Стоїть явір над горою» С. Гулака-Артемовського у виконанні народного артиста України Василя Чепелюка (концертмейстер Світлана Дуда).
Пісні на вірші поета, що вражають своєю глибиною та поетичністю, відтінюючи кожен аспект поетичного слова Шевченка - справжні перлини національної класики та прикраса репертуару.
У програмі концерту лунало слово Кобзаря, озвучене музикою, пісні Шевченка, що стали народними. Це і «Нащо мені чорні брови» Д. Бонковського в обробці Л. Кауфмана у виконанні Олени Стасюк, концертмейстер Ксенія Стречен, «Садок вишневий коло хати» М. Лисенка у виконанні Юлії Єфімчук, «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні Волинського державного академічного народного хору (худ. кер. Олександр Стадник), «Зоре моя вечірняя» в обробці М. Лисенка у виконанні дуету у складі Олександра Голощука та Василя Чепелюка. Прозвучав і твір-посвята генію – «Прелюд пам’яті Шевченка» Якова Степового у виконанні камерного оркестру «Кантабіле».
Національного колориту привніс чарівний спів тріо бандуристок «Дивоструни» у складі Алли Клімук, Катерини Ковальчук, Наталії Чернецької. У пісні Віктора Тиможинського «Маленькій Мар’яні», глядачі насолоджувалися красою жіночих голосів, щирістю виконання та срібнозвуком бандур, що здатний передавати найглибші людські почуття та поривання.
Історичній боротьбі українського народу за свою волю, самостійність і незалежність присвячені пісня «За байраком байрак» та пісня Кирила Стеценка «Встає хмара» у голосовому розмаїтті, тембровому багатстві чоловічого вокального квартету «Акорд» у складі заслужених артистів України Олега Гонтаря, Миколи Палія, Віктора Мрочка, Андрія Зарицького.
Романтичної елегійності та вишуканості додав твір О. Стадника «Думи мої, думи, ви мої єдині» із солістом Петром Хемієм. Натхненно та експресивно прозвучала народна пісня «Реве та стогне Дніпр широкий».
Яскравим апофеозом та окрасою усього дійства став «Заповіт» Пророка нації (муз. Григорія Гладкого) із відеотрансляцією виступу Волинського народного хору на Чернечій горі в Каневі. Це додало атмосфері концерту того неповторного відчуття, яке ми звично називаємо «причетністю до творчості» і яке щоразу стає для нас новим відкриттям. Глядачі були вражені блискучим, дивовижним рівнем майстерності та натхненною манерою виконання співаків та музикантів, що дозволило розкрити у всій повноті зміст кожного твору та почути дивовижну за красою музику.
Валерія Бійо
