Деталі

       Яскравою подією в музичному житті Луцька стало закриття 20-го музичного фестивалю «Стравінський та Україна». 8 жовтня 2023 року в Палаці культури була представлена унікальна фестивальна програма «РокОргАнум» із вражаючим відеорядом на великому LED-екрані.

       Орган, фортепіано, саксофони (альтовий та баритоновий), вокал, ударні та інструментальний ансамбль «Імпреза» (керівник Юрій Ковальчук) об’єдналися під орудою Тетяни Драник – диригентки шоу, лауреатки міжнародних конкурсів, члена президії громадського об’єднання «Національна музична гільдія». Втілити в життя таку грандіозну програму стало можливим завдяки концертному органу, нещодавно придбаному обласною філармонією.

       Програма концерту «РокОрганум» - це не просто послідовність відомих композицій в стилі рок, це – ретроспектива найцікавіших його різновидів, а саме: прогресів-рок, симфо-рок, фАнк, дЕнс-рок, електро-рок, інді-рок та арт-рок. Віртуозні клавішні соло Олени Мацелюх (орган) та Ольги Стрілецької (фортепіано), проникливі пасажі Ігоря Мацелюха (саксофон-альт, флейта Пана) та Євгена Жаку (саксофон-баритон), драйв ударних (Сергій Майоров), неймовірно міцне та епічне звучання ансамблю «Імпреза», подарували глядачам дивовижний вир музичних емоцій. Саунд-дизайнер й асистент органістки - Євген Герзанич.

        Грандіозна “O, Fortuna” з  “Carmina Burana” Карла Орфа,  Muse, Radiohead, Rammstein, Arctic Monkeys, System of a down, Tina Turner, The Cranberries, Queen, Pink Floyd, та ще багато інших легендарних композицій у сміливих аранжуваннях у стилі рок від композитора Влада Солодовникова, звучали у живому виконанні.

        Тепло людського голосу доповнило яскраву звукову палітру вечора. У виконанні талановитої солістки (сопрано)  ансамблю «Імпреза» Юлії Єфімчук, пролунали світові рок хіти Tina Turner - “The best”, “The Cranberries” - “Zombie”, “Eurythmics” – “Sweet Dream”. Пісня “The best” присвячена світлій пам’яті Тіні Тернер, володарки восьми премій «Греммі», яка здобула титул «Королева рок-ен-роллу». Легендарна співачка 24 травня цього року пішла з життя, але її пісні живуть, промовляють – «Ти - найкраща, ти – найкращий!» і закликають «Говоріть мовою любові».

        Глядачі високо оцінили виступ Юлії Єфімчук. З її появою у залі публіка помітно пожвавлювалась, стоячи аплодувала та підтанцьовувала. Всі захоплювались її почуттю ритму та розкутою манерою виконання. Глядачі, які побували на концерті, отримали справді потужний заряд енергії, були вдячні за відвертість в музиці, за свято, що влаштували музиканти для поціновувачів рок-музики!

        Честь для вручення дипломів та закриття 20-го музичного фестивалю «Стравінський та Україна» була надана заступнику голови Волинської обласної ради Григорію Пустовіту, який подякував артистам за це свято емоцій. А «на біс» був виконаний безсмертний хіт “The best”  улюбленої співачки.

                                                                                                         Валерія Бійо

Деталі
        
        Музичною несподіванкою 84 концертного сезону Волинської обласної філармонії став унікальний концерт сучасної електроакустичної музики «Електроакустика», що відбувся 5 жовтня 2023 року у Волинському академічному обласному театрі ляльок. Глядачі мали можливість почути  музику сьогодення, що поєднала в собі здобутки академічної музики з електронними і комп’ютерними технологіями. Креативні музичні ідеї Алли Загайкевич (електроніка), за участі Єлизавети Соловйової (бандура) презентували композиції як українських композиторів, так і  бельгійської композиторки електроакустичної музики Аннет Ванде Горн. 
     В концерті прозвучали твори різних жанрів – від творів напрямку «акусматичної музики», твору з обробкою інструмента в реальному часі, до експериментальної електроакустичної музики.
       Електроакустична музика створюється способом маніпуляцій з попередньо записаними або генерованими звуками. Як приклад – творчість Алли Загайкевич. Композиторка та виконавиця електроакустичної музики писала для таких українських фільмів, як “Поводир”, “Мамай”, “Жива ватра” та “Будинок Слово”.
      Концерт розпочався композицією «Voice \ Way» (2013 р.), в якій авторка  спробувала створити уявний слуховий простір, де «провідник» на нашому шляху – людський голос.
       Глядачі мали можливість ознайомитися з творами, що поєднують інструментальну та електроакустичну музику, яка їх не залишила байдужими завдяки своїй атмосферності й емоційності.
      Наступну композицію Алли Загайкевич «Друже Лі Бо.. Брате Ду Фу» (2015 р.), для бандури та електроніки, авторка присвятила поету Олегу Лишезі, натхненному  діалогами стародавніх китайських поетів, які він почув  в далеких осінніх лісах.
      Молода талановита бандуристка Єлизавета Соловйова спеціалізується на виконанні нової музики, орієнтованої на розширення меж розуміння та сприйняття звуку інструмента та бандурного звучання загалом. В  композиції «Друже Лі Бо.. Брате Ду Фу» вона використовувала незвичайні прийоми звуковидобування інструменту, імпровізацію, працювала з синтезом звуку, обробкою та виконанням у реальному часі. Завдяки її феноменальному виконанню, цей оригінальний електроакустичний та інструментальний твір став родзинкою вечора.
        Продовжила концерт композиція Євгена Дубовика «Voices Around Us» (2021) – роздуми композитора про війни та катастрофи в усьому світі.  Цей твір спочатку мав стати присвятою містам. Проте, у наступні місяці він набував іншого значення. «Українські міста ставали привидами, цвинтарями, їхні форми перетворювалися на пам’ятники несправедливості.    
        В електроакустичній українській музиці вже є напрямки, школи,  жанрові угрупування, певні натяки на формування індивідуальних стилів і, навіть, трішки національного напрямку. Так, композиторка Анастасія Бєліцька, у своєму творі “Rusalochka” (2019), намагалась наслідувати традиційне святкування Русалчиного Великодня в Чорнобильському Поліссі. Тамтешні люди мають певні пісні та обряди цього свята. Тому вона поєднала українські традиційні пісні з електронним звуком.
     Наступний твір під назвою «Ujif_notfound» - «Resurection” був написаний Георгієм Потопальським, як данина мужності народу України перед обличчям страждань і мучеництва.
        Твір, присвячений композитору електроакустичної музики Данилу Перцову, зроблений на матеріалі музики до історичного фільму «Довбуш». У результаті компонування  Аллою Загайкевич електронних семплів й шумів, розгортався досить цікавий звуковий простір, часом – гранично агресивний щодо залу.
        Цей концерт став неповторним мистецьким досвідом, який варто пережити кожному. Відрадно, що в залі були присутні і студенти  коледжу культури і мистецтв, які мали унікальну можливість почути і відчули себе в контексті сучасної електронної музики. Концерт продемонстрував, що електронна музика не лише розважальна, а велика і надзвичайно різноманітна сфера “поважної” музики, вона є живою, хвилюючою, актуальною і надзвичайно цікавою.
 
                                                                                                                                                                                                  Валерія Бійо

Деталі

«Нам усім необхідно робити усе можливе, щоб прапор культури майорів. Особливо між Великобританією та Україною»,  зазначив  Тоні Палмер у своєму привітанні  з нагоди початку 20 фестивалю.

Після прем’єри документального фільму Тоні Палмера «Космічне кіно» з музикою Майкла Олфілда, дирекція фестивалю «Стравінський та Україна» продовжує знайомство з музикою видатного  британського композитора і мультиінструменталіста.

З нагоди 50-ліття музичного проекту «Трубчаті дзвони» Майкла Олдфілда  у філармонії відбулася спеціальна презентація твору.

Як зазначає музикознавець Валерія Бійо: «Вражаючий дебютний альбом англійського мультиінструменталіста і композитора Майка Гордона Олдфілда «Tubular Bells» (Трубчасті дзвони) був натхненний фолком, роком, прогресивним роком, класичною, серійною та мінімалістичною музикою. Він звучав революційно, коли був випущений у 1973 році. Це інструментальна композиція, з мелодичними мотивами, щедро розсипаними Олдфілдом по всьому альбому з їх невибагливими варіаціями. Під час запису альбому Майк Олдфілд використовував велику різноманітність інструментів, спів, а також найсучаснішу техніку запису та продюсування того часу, що призвело до 274 накладень записів інструментів один на одний. Музичні інструменти поєднувалися у збудливій безлічі ритмів, тонів, висоти та гармоній, акуратно переливались один в одний, створюючи вражаючий потік музики. Той факт, що майже все в альбомі було написано, аранжовано та зіграно лише однією людиною, робить його ще більш приголомшливим досягненням. У середині альбому гість Вівіан Стеншалл оголошує кожен інструмент за секунди до того, як його почують, закінчуючи зловісним звучанням трубчастих дзвонів, справді потужного та домінуючого інструменту.

Друга частина Tubular Bells більш різноманітна, з несподіваними та драматичними змінами настрою, звуків і музичних стилів. Підживлена віскі ідея створення ефекту «пілтдаунської людини» полягала в кричанні та верещанні в мікрофон, при цьому плівка прокручувалася з підвищеною швидкістю.

Альбом був новаторським у багатьох відношеннях, від використання дзвіночків до електрогітар, записаних на половинній швидкості. Його вважали раннім прикладом музики нового покоління та асоціювали із музикою прогресивного року. Цей ритм був на диво незвичайним для рок-музики того часу, і в поєднанні з суворим мінімалістичним звучанням рояля,  Олдфілд створював заворожливий і трохи сюрреалістичний ефект. Новаторський підхід до процесу звукозапису та його унікальне звучання зробило стиль Олдфілда впізнаваним та неповторним.»

Грамплатівку 1973 року фірми «Вірджін» запропонував журналіст Василь Ворон.

Слухали «Трубчаті дзвони» з допомогою радіоли народного артиста України Ігоря Івановича Блажкова. Це подарунок видатного популяризатора музики 20 століття для спеціальної експозиції, що містить апаратуру для запису і відтворення звуку. Вона діє у приміщенні  філармонії.

Деталі

    29-го вересня 2023 року, у Палаці культури міста Луцька, урочисто відкрився 20-ий ювілейний музичний фестиваль «Стравінський та Україна», єдиний фестиваль, що пропагує класичну музику на Волині. Почесну місію відкриття фестивалю виконав перший заступник голови Волинської обласної ради Юрій Поліщук.
Прізвище Ігоря Стравінського вже стало світовим брендом, адже саме завдяки йому Волинь знають у всьому світі. «Стравінський та Україна» - єдиний світовий фестиваль, присвячений одному з найвидатніших композиторів 20-го століття, єдиний у світі музей-садиба якого знаходиться у волинському місті Устилуг. Завдяки цьому фестивалю Луцьк вітав відомого диригента Ігоря Блажкова, британського кінорежисера Тоні Палмера та симфонічні оркестри з Польщі, Білорусі та України. За час проведення фестивалю, тільки на Волині було виконано більше 40 творів Ігоря Стравінського, а деякі з них прозвучали вперше в Україні.
     Блискучою сторінкою цьогорічного фестивалю стала участь Академічної хорової капели «Орея» Житомирської обласної філармонії, керівник заслужений діяч мистецтв України Олександр Вацек. «Орея», в поєднанні з видовищним та ефектним відеорядом, представила слухачам надзвичайно різноманітний репертуар – духовні твори українських та зарубіжних композиторів, а також українські народні пісні в цікавих обробках Олександра Вацека.
     Піднесений тон початку концерту задали артисти, виконавши духовний твір «Отче наш» Ігоря Стравінського.
Український композитор Валентин Сильвестров відгукнувся на події Майдану, створивши цикл пісень для хору а - capella «Майдан-2014». Тринадцята пісня з цього циклу – «Молитва за Україну», в хоровій версії капели «Орея», перетворила гнів і скорботу автора на урочистий та рішучий громадський меморіал.
     Відрадно, що Олександр Вацек активно вводить до репертуару капели невідому духовну спадщину, виконуючи кілька функцій: насамперед, він зберігає і пропагує цю спадщину на рідних теренах, збагачує репертуар, а також формує національно - культурну і релігійну ідентичність у хористів і слухачів. Так, в його аранжуванні своє друге життя знайшла молитва “Kyrie eleison” (Господи, помилуй) патріарха Грузії Іллі II, який підтримав українців і закликав усіх грузинів молитись за Україну. "Мелодія" для скрипки Мирослава Скорика (солісти Тетяна Коновал та Катерина Морозюк (скрипка), в обробці Олександра Вацека, прозвучала як символ зраненої і ніжної душі України.
       Тиха молитва козацтва про майбутнє і мир «Тропаря до Пресвятої Богородиці» Ганни Гаврилець, у виконанні капели, несла справжнє світло, запалювала надію в серцях слухачів. Багатюща палітра музично-хорового письма композиторки, особлива емоційна наповненість загального звучання, – усе вдалося відтворити солісткам Тетяні Коновал, Оксані Жуковецькій та Вікторії Мординській та хористам.
     Спів артистів супроводжувався на сцені акторською грою, пантомімою, танцювальними рухами та поєднувався з акустичними ефектами: співаки розташовувалися у різних точках залу, завдяки чому виникало стереофонічне звучання. Олександр Вацек зруйнував не лише традиційні уявлення про хоровий спів, а й про можливості людського голосу: його баритони співали дискантами (високі голоси хлопчиків), сопрано брали до 3-ї октави на піано, а баси сягали найглибшої безодні. Глядачів особливо вразило запальне виконання популярної грузинської ліричної пісні «Суліко» в оригінальній обробці Рубена Толмачова.
Святковий настрій подарував улюблений знаний хіт “Старенький трамвай”, з репертуару «Пікардійської терції» (солісти Тетяна Коновал та Олександр Яремчук, інструментальний супровід Олександра Євтушка). Так само невимушено й органічно прозвучала рекрутська українська народна пісня в обробці Олександра Вацека «Ой там у Львові» (солісти Ілля Герега та Тетяна Коновал).
А коли під час концерту почалась повітряна тривога, артисти просто неба, на сходах Палацу культури виконали улюблену українську народну пісню «Місяць на небі».
     Святковою кодою концерту стала патріотична пісня «Ой у лузі червона калина» в аранжуванні Олександра Вацека, що у поєднанні з відеорядом хроніки воєнних подій, перетворилася на своєрідну поему про Україну. Почесний гість фестивалю Василь Ворон подякував хоровій капелі «Орея» за участь та вручив Маестро Диплом фестивалю.
                                         

                                                                                                                                                                           Валерія Бійо

Деталі

    16 вересня  2023 року, в Кафедральному костелі святих Апостолів Петра і Павла, відбувся сольний концерт  відомого польського органіста Віктора Лияка. Талановитий музикант, яскравий представник покоління академічних виконавців 21 століття, він концертує по всьому світу, чуйно реагує на тривоги та проблеми сьогодення. Особливою сторінкою у його творчій біографії стали концерти в Україні. Це вже четвертий концерт органіста-віртуоза у Луцьку. Професор, доктор філософії, титулярний органіст багатьох храмів Польської  Католицької  Церкви, пан Лияк пов'язав своє життя і творчість із Варшавою.

      Органіст Віктор Лияк – серйозний, вдумливий і тонкий музикант. При цьому, його репертуар вражає надзвичайною широтою виконавського кругозору та різноманітністю. Його концертна програма була представлена в різних жанрах: органною транскрипцією скрипкового концерту герцога Йоганна Ернста Саксен-Веймарського IV - Концерту для органу  соль-мажор; фантазією і фугою соль-мінор, хоралом «Von Gott will ich nicht lassen” (Я не покину Бога), та романтичною сонатою № 1 американського композитора Фелікса Боровського. Жанрова розмаїтість програми була підкреслена колористичними можливостями великого інструменту.

     Примітно, що Віктор Лияк відомий в Польщі та за її межами як чудовий інтерпретатор музики Баха. З ім'ям німецького майстра пов'язані значні події його виконавської кар'єри. Адже він є віце-президентом Міжнародного органного фестивалю Йоганна Себастьяна Баха, що організовує Варшавське музичне товариство вже 30 років поспіль. Також - він єдиний польський органіст, чий компакт-диск із творами Баха у 1999 році став золотим, а наступного року – платиновим.

      Програма розпочалась Концертом для органу соль-мажор, що має тричастинну структуру Allegro-Grave-Presto, з рухомими віртуозними крайніми частинами та спокійним середнім розділом. В потужному, натхненному та емоційному виконанні, перед нами постав музикант із шикарною органною школою, тонким музичним смаком.

      Продовжив бахівську лінію однин із найчудовіших творів Баха - Фантазія і фуга соль-мінор. У великій душевній драмі, розгорнутій у фантазії в поєднанні з неперевершеною майстерністю реєстрування, Віктор Лияк переконливо протиставив повнокровне, радісне почуття життя у фузі.

       Введені в богослужіння одноголосні піснеспіви німецькою мовою, що виконувалися громадою, з часом отримали підтримку у вигляді органного супроводу. Оброблений у манері Д. Букстехуде, фа-мінорний хорал «Von Gott will ich nicht lassen” (Я не покину Бога), у виконанні Маестро, був  витриманий у похмурому і скорботному характері. Вправно була проведена  його мелодія в басу (педалі). А верхній голос супроводу являв собою фігурований варіант мелодії хоралу.

  В заключній частині концерту, вперше в Луцьку, прозвучала Соната № 1 для органу американського композитора 20-го століття Фелікса Боровські. Прекрасний твір, сповнений справжнього почуття відданості, містить цілком свіжу та оригінальну музику з прекрасним мелосом. Представлена у трьох частинах: Allegro ma non troppo – Andante - Allegro con fuoco,  вона написана в найкращих традиціях органної музики. На екстатичній ноті сольний концерт Віктора Лияка було тріумфально завершено.

  Потужний, натхненний, переконливий та емоційний виступ польського органіста Віктора Лияка подарував луцькій публіці безцінний слухацький досвід та можливість відкрити нові горизонти у сприйнятті музики прекрасних композиторів.

                                                                                                                                                          Валерія Бійо

  1. Презентація органу "Viscount Jubilate 332"
  2. "Пори року" "Київської камерати"

Сторінка 13 із 52