Спершу мене заінтригувала епізодична і загадкова Піна Бауш у фільмі Федеріко Фелліні «І корабель пливе» 1983 року. Фільм «Піна» Віма Вендерса 2011 року, особливо, фільм «Dancing Pina» від Фонду Піни Бауш 2022 року спонукали поглянути на інтерпретацію «Весни…» легендарної німецької хореографині Піни Бауш у контексті сучасної російсько-української колоніальної війни.
Минуло півстоліття з часу прем’єри балету Ігоря Стравінського «Rite of Spring» у постановці Танцювального театру з Вупперталя (сезон 1975-76 років). У лютому 2022 року танець Обраної з балету Стравінського перетворився на зловісну метафору "жертвоприношення" України в умовах російської агресії. Але "пророцтво" не збулося, сила опору українського народу зламала правила зловісного ритуалу. І всезнайко Ші допомагає осмислити цей "гуманістичний дисонанс"
«У класичному сюжеті балету Обрана дівчина стає жертвою, яка змушена танцювати до повного виснаження і смерті заради пробудження весни та порятунку своєї громади. Проте в контексті сучасної війни цей образ набуває абсолютно нових, глибоких і життєствердних сенсів через призму українського спротиву.
Екзистенційний танець на межі життя і смерті
• Нав'язана жертва: Як і Обрану в балеті, Україну без її згоди було обрано агресором як жертву на догоду імперським амбіціям.
• Граничне напруження: Ритуальний танець Обраної вимагає надлюдських зусиль. Це відображає щоденне, виснажливе напруження українського суспільства, яке мобілізувало всі сили для виживання.
• Трагізм і самотність: У початковій концепції балету громада байдуже споглядає за загибеллю дівчини. Це нагадує перші дні повномасштабного вторгнення, коли світ очікував на швидке падіння України, залишаючи її сам на сам із ворогом.
Переосмислення міфу: Від слабкості до сили
• Трансформація жертовності: В українському контексті Танець Обраної перетворюється на танець люті, непокори та запеклого спротиву.
• Перемога над смертю: Замість фінального падіння від знесилення, українська «Обрана» символізує незламність. Її рух — це не шлях до гробниці, а рух через біль до очищення та відродження.
• Весна як перемога: Якщо у Стравінського весна приходить через смерть дівчини, то для України «весна» можлива завдяки живому, активному захисту своєї свободи.
Візуальне втілення в культурі
• Символізм хаосу: Авангардна, рвана й дисонансна музика Стравінського ідеально передає жах, руйнування та хаос війни, які принесла Росія.
• Архетип Землі: Балет глибоко пов'язаний із культом землі. Для України захист своєї землі та коріння став головним джерелом сили в цій війні.
Червоне і чорне
Ще на початку вісімдесятих мене заінтригувала епізодична і загадкова Піна Бауш у фільмі Федеріко Фелліні «І корабель пливе» 1983 року. Фільм «Піна» Віма Вендерса 2011 року, особливо, фільм «Dancing Pina» від Фонду Піни Бауш 2022 року спонукали поглянути на інтерпретацію «Весни…» легендарної німецької хореографині Піни Бауш у контексті сучасної українсько-російської війни.
Хореографічна мова цього славного театру (Tanztheater Wuppertal) «позбавлена класичної балетної «краси» та ілюзій, що робить її ідеальною матрицею для осмислення воєнної катастрофи, а сам балет трансформується з абстрактного театрального шедевра на криваво-реалістичне дзеркало геополітичного насильства».
1. Торф і земля: Битва за територію та окопна реальність
Найвідоміший візуальний маркер постановки Бауш — сцена, вкрита товстим шаром справжньої вологої землі (торфу).
• У балеті: Фізична земля ускладнює кожен крок. Танцівники падають у неї, бруднять тіла, одяг та обличчя, перетворюючись на єдине ціле з ґрунтом.
• У контексті війни: Це пряма асоціація з українським чорноземом, який став головним полем запеклої битви. Сцена Бауш нагадує окопну реальність: бруд, запеклу боротьбу за кожен метр та усвідомлення того, що земля є водночас і колискою нації, і братською могилою для її захисників.
2. Парад насильства та закон сили Бауш змістила акцент балету з чистої язичницької обрядовості на тему первісного насильства, страху та тиску колективу. В її версії чітко розмежовані чоловіче та жіноче «племена», між якими точиться жорстоке протистояння.
• У балеті: Чоловіче племя діє як брутальна, знеособлена мілітарна сила. Вони заганяють жінок у кут, створюючи атмосферу тваринного страху.
• У контексті війни: Це точна візуалізація російського вторгнення — неспровокованого, маскулінного, імперського насильства проти суверенної держави. Спільнота агресора діє за логікою «придушення слабшого сильним», де немає місця для дипломатії.
3. Обрана у червоній сукні: Трагедія і крик безпорадності
Моментом найвищої напруги є вибір жертви та передача їй криваво-червоної шовкової сукні, яка виділяє її з-поміж інших жінок у нейтральних бежевих сорочках.
• У балеті: Обрана дівчина переживає глибокий екзистенційний жах. Вона тремтить, її тіло б'ється у конвульсіях від паніки, а фінальний танець — це буквальне самогубство через виснаження на очах у байдужого чи наляканого натовпу.
• У контексті війни: Червона сукня на тлі чорної землі — це колір пролитої української крові в Бучі, Маріуполі, Харкові та сотнях інших міст. Тремтіння Обраної відображає перші години воєнного шоку, коли Україну кинули під каток російської армії. Фінал Бауш, де дівчина застигає в самотності, і її ніхто не чує — резонує з постійним страхом України залишитися без підтримки світу сам на сам із ворогом.
4. Фізичне виснаження як синонім спротиву
Танцівники у виставі Піни Бауш не імітують утому — вони важко дихають, пітніють, їхні м'язи відмовляють під кінець 40-хвилинного дійства через надважку хореографію на землі.
• Контекстуальний паралелізм: Це відображає колосальну втому -військових на передовій, волонтерів, цивільних під обстрілами. Це танець на межі людських можливостей, де зупинка означає негайну смерть.
Гуманістичний дисонанс
Головна відмінність між трагедією Бауш та українською реальністю лежить у площині фіналу. Якщо у виставі Обрана покірно помирає під тиском ритуалу і долі, то сучасна Україна ламає цей заздалегідь написаний «імперський сценарій». Українська «Обрана» відмовляється вмирати заради задоволення загарбницьких апетитів чужого племені й перетворює танець смерті на танець відплати».