Відкрили світ української органної музики, а також представили цілу галерею інтерпретацій "Ave Maria" для слухачів в рамках XIX музичного фестивалю «Стравінський та Україна» титулярний органіст Луцького Кафедрального костелу Петро Сухоцький разом із солісткою Академічного камерного оркестру «Кантабіле» Юлія Єфімчук (сопрано) 2 жовтня 2022 року в Кафедральному костелі Святих Апостолів Петра і Павла.
Концерт під назвою «Ми-є!» розпочався чудовою мелодичною музикою німецького композитора Й. Райнбергера, якого музикознавці називають «органним Чайковським». На жаль, музика композитора звучить в Україні незаслужено рідко. Його «Три монологи» у виконанні Петра Сухоцького запам’ятались насамперед своєю витонченою та складною композицією. Особливо прекрасні твори композитора, написані для католицької служби. Зберігаючи пісенну душевність, інтерпретацію «Аве Марія» органіст представив надзвичайно вишукано. А яскраве за тембром і багатством сопрано співачки Юлії Єфімчук відкрилося публіці новими гранями в ансамблі з талановитим органістом.
На межі ХХ–ХХІ століть орган уже посів доволі примітне місце в творчості українських митців, здобувши ультрасучасне та оригінальне бачення в Алли Загайкевич, Дмитра Киценка, Олександра Козаренка, Світлани Острової, Михайла Шуха, та інших українських композиторів. Яскравими стали авангардні експериментальні пошуки у сфері нових композиторських технік, зокрема в органній музиці, у другій половині ХХ століття. Саме на перехресті такого непередбачуваного стильового розмаїття й повної свободи вибору і виникають органні композиції сучасних українських авторів.
Дуже прихильно були сприйняті публікою "Три народні пісні" київського сучасного композитора Віктора Гончаренка, які були позначені емоційно-стриманим настроєм, з вираженим тяжінням до естетики постмодернізму. Органіст П.Сухоцький майстерно демонстрував сучасні різновиди композиторської техніки з досягненням особливого тембрового ефекту.
Зовсім інша образна сфера була представлена в творах українського композитора Михаїла Шуха. «Вечірня мелодія» з її одвічними філософсько-релігійними ідеями, постала перед слухачами у своєму новому сучасному ракурсі. У музиці Петро Сухоцький зумів донести своєю грою не лише багато драматичного і навіть трагічного, але разом з тим, просвітленого і ціннісно усталеного.
Неймовірне враження справило віртуозне володіння голосом, чарівне виконання пасажів у виконанні наступної інтерпретації «Аве Марія» М. Шуха.
Продовжив концерт музика активного пропагандиста новітньої української музики, композитора Віктора Тиможинського. Написана у своїй творчій манері, точно й майстерно, його «Постлюдія XX століттю” змальовує сум і розчарування від надій минулого століття, що не збулись. І ось! Сплеск надії на щастя в майбутньому.
Кульмінацією фестивальної програми став парафраз на теми Національного Гімну України «Ще не вмерла України» «Ми - є!» українського композитора Юрія Шевченка, де музика у виконанні П. Сухоцького розказує про невимовну ніжність, щиру любов до своєї Батьківщини її вірного сина.
Потужним апофеозом другого концерту фестивалю «Стравінський та Україна» стала органна композиція «Diesix» («Ти сказав») українського композитора та органіста Георгія Куркова, в якій філософські роздуми про долю України переплітаються з роздумами пророка нації Тараса Шевченка у його безсмертному творі «Думи мої, думи мої». Виконання було безумовно високого ґатунку.
Запропонувавши програму української органної музики, музиканти владно занурили слухачів в дивовижну медитацію, вони дійсно подарували свято, яке віднині назавжди з нами.
Валерія Бійо
